Порядку 4% території України, за підрахунками екологів, зараз покрито звалищами, а в переробку йде тільки 5-7% від усіх зібраних твердих побутових відходів (ТПВ). Однак сміття можна використовувати як паливо, і якби в кожному українському місті-мільйоннику з'явилися свої ТЕЦ на твердих побутових відходах, енергозалежність країни в цілому могла б знизитися, впевнений виконавчий директор компанії "Київенерго" Юрій Магера. Один тільки завод "Енергія" у Києві до кінця цього року заощадить столиці 30 млн кубометрів газу. Зараз сміттєспалювальний завод, до слова, єдиний в Україні, забезпечує частина жителів в прилеглому районі теплом і гарячою водою. До 2020 року планується поставляти киянам і електроенергію, створивши на базі заводу повноцінну теплоелектроцентраль (ТЕЦ).
Щоб киянам було легше зрозуміти, як працює завод, Юрій Магера розповів 5 найбільш поширених міфів про нього і пояснив, чи мають вони під собою підставу.
Міф 1. Від неприємного запаху, який виділяє завод, задихається вся Дарниця
Це нонсенс. Тверді побутові відходи сортують і потім спалюють при 900 °С. Запаху апріорі бути не може.
Крім заводу, в Дарницькому районі в безпосередній близькості від "Енергії" знаходиться Бортницька станція аерації та сортувальна станція на озері Вирлиця. У спеку сморід, яке вони виливають, відчувають мешканці Позняків і Харківського масиву. Влада обіцяє реконструювати і модернізувати станцію аерації протягом трьох років, про плани щодо сортувальної станції нічого невідомо.
А на заводі "Енергія" єдине місце, де є запах – це приймач, куди перевізники вивантажують сміття. Такий же запах біля сміттєвого бака біля багатоповерхівок. Він посилюється в спеку, в сезон фруктів. До слова, дорогу, по якій везуть сміття, співробітники заводу миють по кілька разів на день. Упевнений, так часто в Києві не миють жоден сміттєвий бак.
Міф 2. Завод потайки спалює щось шкідливе і небезпечне
Один час поширювалися чутки, мовляв, зовсім невипадково днем завод не працює, а вночі на ньому починається якась діяльність. Що вони там спалюють ночами? Версій було багато.
По-перше, в останні роки завод взагалі був недозавантажений. Привозимого перевізниками сміття не вистачало. Ситуація змінилася тільки в минулому році, коли був знижений тариф. Завдяки цьому, перевізники стали завозити більше ТПВ на "Енергію" і завод, з початку 2015 року, завантажений практично на 100%.
Крім того, завод "Енергія" – це режимний об'єкт. І кілька людей, які вирішили щось спалити на заводі під покривом ночі, зробити цього не можуть вже з тієї причини, що на роботу потрібно вивести всю зміну, службу контролю, охорону. Який у цьому сенс?
Міф 3. Через викиди заводу хворіють люди
Також кажуть, що викиди заводу в повітря призводять до зростання захворюваності серед місцевих жителів. Цю страшилку депутати активно використовували і під час останніх виборів.
Що стосується впливу заводу на екологію району: обсяги викидів нижче національних нормативів. Набагато більше шкоди екології столиці заподіюють вихлопні гази автотранспорту – це 70-80% викидів Києва, частка від загальних обсягів викидів заводом – всього лише 0,2%.
Мів 4. Завод знаходиться в приватних руках, інвестор не витрачається, повернемо підприємство місту
Завод не перебуває у власності КИЇВЕНЕРГО. Він – у власності міста, а КИЇВЕНЕРГО ним керує. Управляє з 2001 року, коли виявилося, що забезпечити фінансування на підтримку, а тим більше – розвиток, місто не в змозі. Тоді багато підприємств просто різали на металобрухт, а КИЇВЕНЕРГО не просто зберегло завод "Енергія", а ще й розвиває. За період з 2001 року місто фінансово в житті заводу практично не брав участі, а КИЇВЕНЕРГО в 2014 р. вклало в модернізацію заводу 28 млн грн, в 2015-2018 рр. планує інвестувати 210 млн грн. Завод вже постачає в житлові будинки гарячу воду і тепло, в перспективі зможе поставляти та електричну енергію. Як можна повернути місту те, що йому належить, і приносить під управлінням КИЇВЕНЕРГО користь.
Міф 5. Якщо не навчимося сортувати сміття, то доведеться його спалювати. Сміттєспалювальні установки – минуле століття, вони повинні перетворитися на переробні
Навіть якщо вибудувати систему сортування сміття, цим справа не обмежиться. Те, що залишиться після сортування, а це близько 80% сміття, точно так само доведеться або захоронити, або спалити.
Провідні світові дослідні інститути вивчають питання, що можна зробити ще. Це окремий напрямок в науці і хороші можливості для майбутнього бізнесу.
Завод "Енергія" – вже і є переробні підприємство. Він переробляє тверді побутові відходи в енергію. Поки теплову, а після проведення всіх модернізаційних заходів, і електричну. Можна побудувати нову установку, яка зможе переробляти відходи промисловості, сільського господарства, будівництва, яких в Україні більше, ніж достатньо, проте цього питання практично не приділяється політиками уваги. Завод же займається переробкою побутових відходів і вже є підприємством, яке на Заході називають Waste-to-Energy Plant (WtE). Це і є відновлювана енергетика та енергоефективність, про яку політики так багато говорять, але так мало, на жаль, хочуть знати.