Киянка Олена Осадча створює унікальні арт-прикраси з полімерної глини. Її роботи незвичайні, містичні, іноді страшні, але неймовірно красиві – тут єдинороги, бражники, рогаті ворони, метелики і дивовижні мешканці океану. Вони одночасно відображають порочну частину звірячої дикості, прихованої в людині, й оголюють її невинну, раниму сутність дитини. І все це в душі і в роботах Ellen Rococo.
Займатися ліпленням Олена почала 6 років тому. "Я працювала на фабриці сувенірних магнітів і в той час почала цікавитися новими техніками і практиками в мініатюрному розпису. Тоді мені чисто випадково подарували набір полімерної глини (зараз я не вірю у випадковість). І я вирішила спробувати зробити простенькі кулони, персні та надати їм металевого ефекту", – розповідає дівчина.
За її словами, буквально з перших творчих спроб прикрасами зацікавилися і захотіли їх купити. "Коли я зрозуміла, що прикраси стали користуватися попитом, я залишила фабрику і почала працювати сама на себе. Дуже швидко мої роботи стали набувати популярності в Україні та близькому зарубіжжі. Я почала співпрацювати зі спеціалізованими магазинами", – каже Олена.
Через деякий час вона вирішила "узаконити" своє захоплення і вступила на кафедру образотворчого мистецтва в Київський університет ім. Драгоманова.
"Мені подобається все і відразу, і я не можу сказати, що у мене виробився якийсь певний стиль. Швидше, свій почерк. Так буває у людей, які довго з чимось працюють. Можу сказати лише, що з часом роботи стали набагато складніші, більш ювелірними й точними. Але мені здається, що це абсолютно логічно, бо більшу частину свого часу я приділяла і приділяю саме створенню прикрас. Моє хобі – це моя робота, улюблена робота", – стверджує майстриня.
На запитання, звідки черпає натхнення, розповідає, що воно приходить по-різному. "Іноді тижнями не можу нічого придумати, нічого не чіпляє, а потім у якийсь день у голову прямо вливаються ідеї, з нізвідки. Але найчастіше це відбувається з візуальних переживань навколишнього світу, художників і скульпторів, сучасних віянь моди і минулого. Черпаю натхнення і в різних епохах і культурах. Щось поєднується і доповнюється. Іноді просто хороші люди надихають. Енергетика у них така, що надихає", – посміхається Олена.
Продає свої прикраси дівчина під псевдонімом Ellen Rococo. Каже, що це ім'я без історії. "Просто вигадане і раніше ні до чого не прив'язане. Епоха красива, стиль. І я дуже сподіваюся, що з часом це ім'я успадкує свою історію, можливо, навіть творчих спадкоємців", – сподівається вона.
Найкращою своєю роботою Олена завжди вважає останню. "Оскільки я росту і розвиваюся – я бачу результат пророблених зусиль. І це чудово", – радіє вона. А про одну з перших своїх прикрас розповідає історію. "Я їхала кудись у київському метро, витала в думках і побачила видряпану пляму на дверях вагона. Вона нагадувала силует ацтека. Я швиденько дістала блокнот і накидала приблизний ескіз майбутньої прикраси. Цікаво, чи не правда?", – посміхається дівчина.
На запитання, як знаходить покупців, каже, що раніше брала участь в ярмарках і продавала свої роботи в спеціалізованих магазинах. А зараз відмовилася від цього, бо в основному робить вироби в одиничному екземплярі і повторювати їх їй не цікаво. "Мене ледь на колекцію в одному стилі вистачає", – зізнається вона.
Розповідає, що перший час старанно працювала над залученням публіки в соцмережах. "Активно кидала розсилки і додавала людей за інтересами. А з часом добре спрацювало "сарафанне радіо" – і з'явилася своя клієнтура, свої шанувальники. Хоча іноді і зараз залучаю людей за допомогою розсилок, також у цьому мені допомагають небайдужі люди. Спасибі їм велике!", – дякує Олена.
Крім прикрас дівчина закінчує 4-й курс університету ім. Драгоманова, захоплюється фотографією і декоруванням, а також старанно займається фітнесом.
А ще Олена має мрію. "У мене маленька мрія, щоб мої прикраси дійшли до Тіма Бертона (відомий американський майстер сучасного видовищного кіно, – Ред.) – і він їх носив, так! Ну, або його дружина", – сміється вона.