Кияни скаржаться на засилля в ботанічному саду імені Фоміна (на бульварі Шевченка) омели, з якою ніхто не бореться. "Вдалося вирватися в ботанічний сад ім. Фоміна, що при Держуніверситеті. Кожне друге дерево уражено омелою. Практично, сад загинув. Годівниці теж порожні. Стакана принесених насіння вистачило синичці на одну хвилину. Ну, якщо міська управа купує на зиму хоча б сіль для посипання тільки проїжджої частини, щоб можна було проїхати самим, коханим, то могла б стільки ж замовити і насіння для пташин. А, втім, яке їм діло до виживання пташок, якщо все життя "слуг народу" заточене або на траст – сліпий, або на офшор – глухий", – написала нам киянка Лілія Петрівна.
У ботсаду проблему з омелою визнають, але кажуть, що на боротьбу з нею немає грошей. "Проблеми з омелою є. Ця рослина-паразит росте не на кожному другому дереві ботсаду, але 30-40% дерев від неї страждає. Ми три роки тому зрізали омелу і заплатили за надані послуги альпіністам, які її зрізали, 86 тисяч гривень. Але, на жаль, скаржитися на неї – одне, а розбиратися в біології – зовсім інше питання... Ця проблема вимагає комплексного втручання, омелу просто так не здолати. У нас зараз немає коштів навіть на ремонт доріжок в ботсаду, що вже говорити про омелу. Проблема складна і дуже дорога. Але я в цьому глобальної проблеми не бачу", – повідомив "Сегодня" директор ботанічного саду імені Фоміна Олександр Сенчило.
За його словами, реліктові рослини ботсаду від омели не постраждають, вони під окремим наглядом і до того ж не піддаються впливу омели. Найбільше від рослини-паразита страждають тополі, клени, акації. А з приводу голодних пташок директор запевняє, що кияни самі їх підгодовують і це чудово, що доброзичливих людей так багато в місті. "Ми не зобов'язані піклуватися про птахів, ми ж ботанічний сад, а не зоопарк. А кияни їх активно годують, і тому у нас їх так багато. Птахи у нас живуть краще, ніж рослини", – говорить директор ботсаду.