Новий генплан, відповідно до рішення Київради, розроблений в існуючих кордонах міста / Фото: Юрій Кузнєцов
Майже 30 мільйонів квадратних метрів житла, метро на Троєщину, три мости через Дніпро, більше парків і скверів, тунелі і нові кладовища – таке найближче майбутнє обіцяють Києву в міській адміністрації. За новим генпланом, на якому наполягає мерія, в місті мають бути створені 44 нових парки, більше 400 скверів, стільки ж буферних зон на основі лісопарків. На таке "озеленення" столиці збираються виділити майже дві з половиною тисяч гектарів (завдяки скасуванню рішень Київради минулого скликання про забудову зелених зон). Розширять і Голосіївський парк за рахунок Біличанського лісу, створять нові заповідні об'єкти "Броварський праліс, Урочище "Кільнище". Серед інших змін, які обіцяють місту в перспективі:
- Будівництво сотні дворівневих транспортних розв'язок;
- Будівництво трьох мостів: Північного, Південного та Подільсько-Воскресенського;
- Продовження існуючих гілок метро на 11 станцій;
- Будівництво двох нових гілок підземки "Жуляни – Троєщина", від Виноградаря до Південних Осокорків;
- Розширення Північного кладовища на 60 га, Південного на 45, обладнання нових зон для поховань у Бориспільському та Києво-Святошинському районах;
- Сотні ділянок для будівництва паркінгу;
- Будівництво нової станції аерації в районі м.Українка для обслуговування мешканців правого берега Києва;
- Заборона на забудову центру будівлями вище 16 поверхів;
- Споруда 28,5 млн. метрів квадратних житла.
"Не можу сказати, що всі ці квадратні метри виростуть вже найближчим часом. Сьогодні немає грошей ні у міста, ні в інвесторів. Але ми вже виділили зони, де будемо проводити масову житлову забудову. Це Південні Осокорки. Там з'явиться багато висоток. Ще одна зона ближче до Вишгорода, інша – сади Пущі-Водиці. Щосили йде будівництво на Теремках-3", – ділиться планами забудови Києва перший заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Андрій Куделін.
Крім того, в Києві планують забрати під житло пустирі, занедбані заводи, складські цехи, занедбані будівлі, деградовані території. Виявлено територіальні ресурси сумарною площею земель 8 093 га, що дозволяють розмістити 28,5 млн. кв. м. житла з об'єктами соціальної сфери, нові зелені зони, транспортні магістралі. За словами Куделіна, мерія вже розглядає варіанти забудови київського екскаваторного заводу "АТЕК", площа якого близько 28 гектарів. Завод розташований на проспекті Перемоги у Святошинському районі.
"Київ зараз не є густозаселеним. В середньому, в центрі міста проживає близько 300 осіб на один гектар. Але, звичайно, в мегаполісах така цифра сягає 450 – 500 осіб на гектар і це нормально. Люди повинні розуміти, що комфорт чогось вартий, наприклад простору", – говорить Куделин. У той же час, чиновник запевняє, що займати простір за рахунок вже існуючих парків та скверів ніхто не збирається. Так, з урахуванням побажань городян вже заблоковано розміщення нових житлових хмарочосів у дворах на Кловському узвозі, Виноградному провулку, проспекті Героїв Сталінграда, а також інших скандально відомих будівництв в центральній частині міста. Ці ділянки місто планує використовувати для створення внутрішньоквартальних скверів. На лівобережжі в заплаві Дніпра зберігаються Русанівські та Нижні Сади як рекреаційні легені Києва.
У Департаменті містобудування та архітектури відзначають, що в Києві живе близько 4 мільйонів осіб (разом з тими, хто приїжджає в столицю на роботу). Кажуть, що це набагато більше, ніж припускав старий генплан розвитку міста. Занижений же прогноз перешкоджає об'єктивним розрахунками бюджету, субвенцій, потужності інженерних систем і транспортних комунікацій. Враховуючи ж реальне зростання населення, наполягає Куделин, в Києві слід в першу чергу міняти інженерні системи, комунікації і лише потім думати про розширення міста, як це припускав генплан 2020. У ньому ж було передбачено розширення території столиці на 64 тисячі га. Київ повинен був територіально зрости майже в 2 рази, так як сучасна площа міста 83,5 тисячі га. У міську межу мали увійти 28 населених пунктів області. Такі плани Куделин називає безглуздими, тим більше у самих населених пунктів про те, чи хочуть вони стати частиною столиці, ніхто не питав.
"Якби місто розширювався, то захопивши ці 28 населених пунктів в міську межу, ми зобов'язані були б провести туди інфраструктуру, дороги, інженерні комунікації, пустити громадський транспорт, зв'язок, забезпечити жителів необхідною кількістю соціальних об'єктів, але це безглуздо і дорого. Замість цього ми вирішили, не порушуючи сформованих кордонів з областю, створити спільні експлуатуючі підприємства, підписати договори з місцевими радами про будівництво нових виробничих і складських парків, ділових центрів, електропідстанцій, сміттєпереробних заводів та інших об'єктів спільних інтересів, необхідних Києву та іншим містам, селищам і селам Київського регіону. У кожному випадку територіальні громади, погоджуючись на будівництво того чи іншого об'єкта, висувають нам свої умови, на яких вони готові поступитися частиною території: десь це свердловини для води, десь – дороги. Крім того, ми створили робочі групи, які ведуть переговори з місцевими радами про передачу Києву кількох ділянок землі, які ми розглядаємо як резервні, для розміщення: загального для Києва та області водозабору (острів Великий); будівництва мікрорайонів соціального та доступного житла (Осокорки Південні). Також землі селища Коцюбинське для врахування законних інтересів жителів у забезпеченні інженерно-транспортною інфраструктурою, робочими місцями пропонується включити до землі Києва. Думаю, це оптимальний шлях так званого розширення міста. Рости не безглуздо в сторони, а включати в міську межу економічно і соціально виправдані ділянки території. Але це швидше еволюція", – розповідає перший заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Андрій Куделін.
Новий генплан, відповідно до рішення Київради, розроблений в існуючих кордонах міста, фактично погоджених з місцевими радами прилеглих територіальних громад. А це означає, підкреслює чиновник, що ні про які розширення меж міста найближчим часом не йдеться.
"Треба лише розглянути систему міста та передмістя як єдину. Ті міста і села, які знаходяться в годині їзди від столиці, і де проживає близько 10-15 тисяч осіб, вже давно перетворилися на її негласні території, адже люди, що живуть там, вже давно їздять на роботу до Києва. Треба розмовляти з цими громадами, і якщо у них є земля для житлової забудови, то з нашого боку ми можемо запропонувати їм дороги. Але, звичайно, в першу чергу для цього необхідне бажання і згода тієї чи певної громади. Крім того, для того, щоб потім не виникало територіальних суперечок, слід законодавчо закріпити поняття приміських територій і розібратися з цінами на землю там. Я, наприклад, вважаю несправедливим, що одна і та ж за якістю земля, але по обидві сторони міської межі має разючу різницю в ціні. Слід переглянути ці коефіцієнти. Чим ближче територія до столиці, тим дорожче повинна коштувати земля", – упевнений Куделін.
У новому генплані передбачається будівництво 4 сміттєпереробних заводів, трьох електропідстанцій на приміських територіях, намічена заміна застарілих мереж водопостачання та теплопостачання, реконструкція очисних споруд. На основі рішень Генерального плану розроблятимуться нові цільові програми: "Питна вода", Програма санітарної очистки міста, інтегрований план розвитку транспортної інфраструктури Києва і його приміської зони. Новий Генеральний план створить основу для збільшення доходів міського бюджету, залучення інвесторів, коштів міжнародних фондів та субвенцій, впевнені в КМДА.