Печерський районний суд Києва обрав для екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича запобіжний захід у вигляді внесення застави на суму тисячу мінімальних заробітних плат, що становить 1 млн 218 тис. грн. Відповідне рішення ухвалив на засіданні в четвер увечері слідчий суддя Олег Білоцерківець.
Суд не побачив підстав для арешту Лавриновича.
У ході судового засідання представники прокуратури просили обрати для екс-міністра запобіжний захід з можливістю внесення застави 8,6 млн грн.
Після завершення засідання, Лавринович сказав журналістам, що має намір оскаржити рішення суду в апеляційному порядку. При цьому він зазначив, що в разі необхідності, його син Максим Лавринович може внести за нього необхідну суму.
Як повідомив начальник другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Ігор Слободяник у четвер, Генпрокуратура просить суд взяти під варту О. Лавриновича, який у приміщенні Генпрокуратури знайомиться з матеріалами справи. Альтернативою арешту може бути внесення застави в сумі 8,5 млн грн.
При цьому перший заступник генпрокурора Юрій Севрук заявив, що в Генпрокуратурі обіцяють зробити все можливе, щоб Лавринович не зміг ухилитися від слідства, покинувши країну, але питання про взяття під варту або звільнення під заставу "буде вирішувати конкретний слідчий". "Суд, відпускаючи під заставу, покладає зобов'язання, забирає паспорт, контролюватиме його поведінку", – розповів Севрук, зазначивши, що інструменти для уникнення подібної ситуації хоч і обмежені, але є.
За версією Генпрокуратури, мова йде про факт розтрати Лавриновичем шляхом зловживання службовим становищем державних коштів у сумі понад 8,5 млн грн, "незаконно і безпідставно витрачених на залучення іноземної фірми з метою приховування фактів злочинного порушення законодавства правоохоронними органами і судом під час провадження розслідування і судового розгляду в суді справи Ю. Тимошенко".
Нагадаємо, 13 липня 2015 року Генпрокуратура повідомила Лавриновичу щодо підозри у скоєнні злочину за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).
У свою чергу, Лавринович заявив, що підозри в скоєнні злочину він не отримував, але знав, що таке бажання є, і воно полягає в тому, що необхідно з політичних мотивів висловити мені підозру за виконання покладених на мене обов'язків законним способом через те, що влада була не така, яка сьогодні вважалася б правильною".
Він зазначив, що мова йде про факт залучення радника щодо розгляду Європейським судом з прав людини скарги екс-прем'єра Юлії Тимошенко, при цьому процедура його залучення, сума контракту або тарифна політика питань не викликає. Лавринович також заявляє, що діяв виключно в межах своїх законних повноважень для захисту інтересів держави, але в прокуратурі тепер інкримінують йому мотив "захист злочинної влади". "Про справу мені добре відомо, бо я більше року ходив на допит як свідок", – пояснив екс-міністр юстиції.
Лавринович з 1994 року кілька разів ставав народним депутатом. З 2002 по 2005 рр. був головою Мін'юсту в уряді Анатолія Кінаха, в 2006-2007 рр. очолював те ж відомство в уряді Віктора Януковича, в 2010-2013 роках був міністром юстиції в уряді Миколи Азарова.
Лавринович 3 липня 2013 року прийняв присягу члена Вищої ради юстиції, в 2013-14 рр. був головою ВРЮ.