Фото: архів
Після НП у Святошині, коли чоловік відкрив стрілянину по сусідах, у київській мерії провели прес-конференцію, на якій розповіли про методи боротьби зі столичними боржниками.
За інформацією мешканців будинку на вулиці Чаадаєва, де стався конфлікт, їх сусід заборгував понад 100 тисяч гривень і незаконно підключився до електромереж. Через це будинок відмовилися підключати до опалення.
"Тут – об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). У них є відповідальна особа – голова ОСББ, він повинен займатися боржниками, або як в даному випадку – незаконним підключенням до комунікацій. Є чіткий порядок дій. Якщо людина заборгувала сотні тисяч гривень, то потрібно звертатися в суд. Докласти зусиль, щоб суд заарештував майно цієї людини, обмежив його право розпоряджатися цим майном, а після рішення суду – справа перейшла до державної виконавчої служби, яка буде далі займатися цією проблемою. А те, що люди просто прийшли до чоловіка з вимогами – в рамках правового поля таке не передбачено. Тому люди діяли не зовсім правильно. Так, вони можуть збиратися, обурюватися, але якщо є боржник і він порушив права інших мешканців будинку, не сплачуючи за отримані послуги, є способи, які регламентують порядок дій по відношенню до нього", – розповів сайту "Сьогодні" Андрій Щербина, гендиректор Центру комунального сервісу (ЦКС).
За його словами, якщо голова ОСББ або голова будівельного кооперативу не може самостійно впоратися з боржниками, то ЦКС пропонує їм свої юридичні послуги для такої категорії будинків.
"У Києві вже багато голів ОСББ та кооперативів не самотужки займаються подібними проблемами з боржниками, а звертаються до нас, і ми в рамках правового поля вирішуємо всі проблемні питання, не доводячи справу до стрілянини", – додає Щербина.
Чиновник каже, що деякі кияни заборгували за комунальні послуги дуже великі суми. Є "чемпіони", які "забули" заплатити по 100, 200 і 300 тисяч гривень.
"Максимальна сума, яку називають мої колеги – це 600 тисяч гривень боргу. Але коли боржником зайнялися в примусовому порядку, подали до суду і за його рішенням заарештували майно, то ця сума була погашена боржником моментально", – запевняє Щербина.
У мерії уточнюють, що найкраще за комунальні послуги розраховуються пенсіонери і люди, люди, які отримують субсидії. адже при наявності боргів їх не виплачують.
"На сьогодні 80% киян справно оплачують комунальні послуги. І тільки 5% не роблять цього злісно, накопичуючи борги. Це понад 50 тисяч особистих рахунків, з ними і боремося. Перш за все – це досудові попередження. Боржників попереджаємо усно, автодозвоном, SMS-ками, листами на електронну пошту. Після отримання повідомлень рекомендуємо боржникам відвідати районні відділення ЦКС, щоб дізнатися суми заборгованості, порядок і методи її погашення", – розповідає Андрій Щербина.
За його словами, другий метод боротьби – це звернення до суду, але більшість київських боржників намагаються не доводити до цього.
"Боржникам слід пам'ятати, що якщо їхня справа потрапить до суду, то їм доведеться сплатити суму боргу та судові витрати в розмірі 1921 грн, плюс 3% річних з урахуванням індексу інфляції за весь період простроченого боргу. Ми вже попередили боржників в платіжках, що якщо вони не погасять заборгованість в досудовому порядку, то сплачуватимуть і ці відсотки. Наприклад, в "Київтеплоенерго" вважають, що якщо борг становив понад 5 тисяч гривень, то справу вже можна розглядати в судах ", – додає чиновник.
Після рішення суду до процесу підключається виконавча служба шляхом арешту майна боржника та його реалізації в рахунок погашення суми заборгованості. Робиться це, якщо сума боргу перевищує 83 тис. 460 грн. Боржнику також можуть за рішенням суду заборонити виїзд за кордон до погашення всієї суми заборгованості.
Комунальники застосовують і інші методи боротьби з боржниками. Наприклад, боржникам можуть відключити воду. Як запевняють у "Київводоканалі", такі жорсткі заходи вони вже не раз застосовували в столиці. Але робиться це у виняткових випадках, коли людина категорично відмовляється платити за отримані послуги. Зараз борг киян за послуги КП "Київтеплоенерго" становить: з централізованого опалення – близько 650 млн грн, за гаряче водопостачання – 700 млн грн.
Незважаючи на запевнення Мінсоцполітики, що всі нужденні будуть забезпечені субсидіями на оплату "комуналки", експерти в сфері ЖКГ побоюються зростання боргів за рахунок тих, кому держдопомога не призначена. Раніше "Сьогодні" розібралися, як українці оплачують "воду, газ і світло" в теплу пору року.