У них молилися на зорі християнства в Київській Русі. За майже тисячу років їх не зруйнували ні вороги, ні час. Церква Спаса на Берестові та Михайлівська Видубицького монастиря – унікальні храмові перлини Києва. Їх історія і секрети – в матеріалі ексклюзивної рубрики новин "Сьогодні" "Візитки української столиці".
Церква Спаса на Берестові – один з найстаріших храмів Східної Європи. Правда, його безліч разів руйнували і відновлювали. Тому він увібрав в себе кілька стилів: стіни і фундамент – це давньоруська епоха, дзвіниця – класицизм, склепіння в храмі – це неоготика і, звичайно, прикраса церкви Спаса на Берестові – барокові бані.
Цей храм височіє на пагорбах Дніпра вже дев'ятсот років. Його звели за часів князювання Володимира Мономаха. Подейкують, що в стінах поховані кілька його нащадків. Найвідоміший – Юрій Долгорукий.
Костянтин Крайній – керівник науково-дослідницького відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника:
"Були знайдені стародавні саркофаги, давньоруського часу. В одному з них знайшли жіночий скелет. Антропологи довели, що він відповідає дочці Володимира Мономаха Євфимії. Самого Долгорукого тут не знайшли".
Набіги татаро-монголів і землетруси зменшили споконвічні розміри храму втричі. У 17-му столітті його відновив митрополит Петро Могила. Тут навіть зберігся його прижиттєвий портрет. А вже в двадцятому столітті тут знайшли первісні фрески. Зараз Спас на Берестові входить до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Працює як музей.
З Дніпрових круч височить і тисячолітня Михайлівська церква Видубицького чоловічого монастиря. Побудована за часів онука Ярослава Мудрого – Всеволода, у візантійському стилі.
Ієромонах Андрій, насельник Видубицького чоловічого монастиря:
"Наші предки русичі бачили ці стіни так само, як ми зараз їх можемо бачити".
Звідки походить назва урочища, де розкинувся храм, розповідають "Сьогодні" ченці монастиря. Коли язичницьких богів скинули в Дніпро, головний Перун, виплив на берег неподалік.
"Він плив вниз за течією, і виплив саме в цьому місці, де збудовано церкву архангела Михаїла. Видибав цей бог, ідол язичницький, і ця місцевість принесла собі назву Видубичі", – розповідає ієромонах Андрій.
На території Видубицького монастиря вабить око ще й Георгіївський собор – перлина українського бароко. Обидві святині – діючі, і відкриті для віруючих.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про таємниці Кирилівської церкви в Києві: від скарбів Мазепи до нерозділеного кохання Врубеля. Її руйнували орди Батия і литовське військо Радзивілла, спотворювали за часів Катерини Другої і більшовиків. Відновлювали за часів гетьманства Мазепи. А після реставрації під керівництвом видатного архітектора Григоровича-Барського вона стала зразком стилю бароко.