Існує легенда, що на Водохреще вода повсюдно очищається і стає в цей день цілющою, навіть у водопровідних трубах і кранах на наших кухнях. Сайт "Сьогодні" вірить, звичайно, в чудеса, та все ж ми вирішили дізнатися якої якості воду ми вживаємо і як її очищають в Києві.
КИЇВ СТАВ СПОЖИВАТИ МЕНШЕ ВОДИ
Водопостачання Києва здійснюється з трьох джерел: Десни (60%), Дніпра (30%) й артезіанських свердловин (10%).
За даними "Київводоканалу", з кожним роком кияни вживають все менше води:
За 2018 рік – 244 млн 051 тис. м3, (загалом 669 тис. м3 на добу)
За 2019 рік – 241 млн. 951 тис. м3 (загалом 663 тис. м3 на добу)
За 2020 рік – 236 млн. 670 тис. м3 (загалом 647 тис. м3 на добу)
"Зменшення обсягів споживання води пов'язане з тим, що люди економлять і встановлюють в квартирах лічильники. Скорочення поетапне. Воно фіксується з 1995 року. Тоді за такої ж кількості жителів Київ споживав 1,5 мільйона кубічних метрів води на добу, зараз же – трохи більше ніж 700 тисяч. Також люди почали використовувати більше сучасної побутової техніки: пральні та посудомийні машинки. А це значно скорочує споживання води", – розповідає сайту "Сьогодні" Дмитро Новицький, гендиректор "Київводоканалу".
На підприємстві не змогли нам розповісти, який з 10 районів столиці найбільше вживає води.
"Точно визначити, скільки води споживає окремий район Києва, складно – це залежить від низки параметрів: площа району, тип забудови (приватні будинки/багатоповерхівки), густонаселеність району (центр міста чи спальні райони), наявності промислових підприємств", – додають у "Київводоканалі".
ЯК ОЧИЩУЮТЬ ВОДУ
Очищення води для тримільйонного міста – це трудомісткий процес. Цим в Києві займається 1312 осіб – працівники Дніпровської і Деснянської станцій та Управління експлуатації насосних водопровідних станцій і артезіанських свердловин. В арсеналі у робочих величезні площі, техніка, сховища, резервуари.
Як відбувається очищення води дивіться на відео:
На Деснянській водопровідній станції застосовується технологія хлорування. Тобто вода, яка подається в місто, має запах хлорки. Зараз, коли через морози лід скував береги Десни, біля водозабору Деснянської водопровідної станції включили систему електричного підігріву решіток – вони розплавляють лід, і забір води відбувається навіть в сильні морози.
Фото "Київводоканалу"
А ось на Дніпровській водопровідній станції вода вже очищається за допомогою діоксиду хлору. Тут навіть побудували завод з його виробництва. Зараз тут завершуються пусконалагоджувальні роботи.
На всіх 15 артезіанських насосних водопровідних станціях Києва також вже відійшли від використання газ-хлору. Тут вода знезаражується гіпохлоритом натрію, який виготовляється прямо на місці зі звичайної кухонної солі.
"З огляду на побажання киян, ми реалізуємо програму "Стоп Хлор" з метою переходу на інші технології і використання більш сучасних реагентів, які забезпечать кращий смак і запах води, а також зменшать екологічну загрозу при транспортуванні і використанні газ-хлору", – додають у "Київводоканалі".
ДІОКСИД ХЛОРУ І ЙОГО ПЛЮСИ
Використання діоксиду хлору в тестовому режимі було розпочато на Дніпровській водопровідній станції з липня 2020 року.
* Діоксид хлору – потужний дезінфектант, який зберігає знезаражувальною дією воду при транспортуванні водопровідними мережами. Діоксид, як бактерицид, активний у воді мінімум 48 годин, що набагато ефективніше ніж хлор або гіпохлорит.
* Діоксид покращує органолептичні якості води: у такої води відсутні присмаки і запах хлору.
* Використання діоксиду хлору підвищує екологічну безпеку Дніпровської водопровідної станції та виключає ризик отруєння робітників при зберіганні і транспортуванні рідкого хлору.
* Реагент виробляється на місці застосування, зменшує витрати на логістику і залежність від постачань рідкого хлору.
ЩО ЗАБРУДНЮЄ ВОДУ?
Кияни нарікають, що якість водопровідної води давно стала поганою. Водою з-під крана вони миють посуд, підлогу, поливають вазони, перуть речі, а ось для пиття її вживають лише одиниці. Погана якість води насамперед через старі труби, які поросли іржею і наростами.
У "Київводоканалі" погоджуються, що 45% водопровідних мереж столиці потребують оновлення.
"Ми експлуатуємо мережі з урахуванням їхнього стану і в плановому порядку міняємо найбільш аварійні ділянки. Вплинути на якість води під час транспортування водопровідними мережами незначно можуть аварійно-відновлювальні роботи. Наприклад, через зміну напрямку і швидкості потоків зі стінок трубопроводів в воду може потрапляти іржа. Але ми проводимо обов'язкові промивання труб після виконання аварійно-відновлювальних робіт, щоб мінімізувати такі явища", – запевняють у "Київводоканалі".
У плановому порядку підприємство оновлює водопровідні мережі, використовуючи сучасні труби з полімерних матеріалів, що не піддаються корозії.
"В процесі водопідготовки ми поступово переходимо на нові реагенти, які довше зберігають знезаражувальню дію. Регулярно проводимо промивання міських мереж, щоб уникнути застійних явищ і очистити водопроводи від іржі й осаду, зокрема після виконання на них ремонтних робіт або в разі надходження скарг на незадовільну якість води від споживачів", – повідомляють у "Київводоканалі".
Фахівці трьох лабораторій "Київводоканалу" щодня перевіряють якість води в розподільчих мережах. При виявленні відхилень – причина з'ясовується й усувається.
У "Київводоканалі" вважають, що питна водопровідна вода найчастіше піддається вторинному забрудненню у внутрішньобудинкових мережах, за стан яких відповідає власник будинку або власник (ЖЕО чи ОСББ).
"Якість води, яку отримує споживач, залежить не тільки від водопідготовки питної води на водопровідних станціях, а й від стану міських і внутрішньобудинкових мереж, які можуть експлуатуватися десятиліттями і в більшості випадків вимагають заміни", – пояснює Дмитро Новицький.
На жаль, часто саме ці мережі не обслуговуються належним чином роками і десятиліттями, тому вторинне забруднення води відбувається саме на етапі подачі будинковими мережами до крану конкретної квартири
ЧИСТА, ЯК У ЄВРОПІ
У "Київводоканалі" поспішних заяв не роблять щодо того, коли ж вода в Києві буде такою ж чистою, як в країнах Європи.
На підприємстві зазначають, що вже завершили реконструкцію всіх артезіанських водопровідних насосних станцій.
"У 2020 році ми завершили модернізацію Дніпровської станції в частині відмови від використання хлору в технології водопідготовки і перевели станцію на більш безпечний та ефективний спосіб знезараження з використанням діоксиду хлору. Таким чином вже 40% киян споживають воду без смаку і запаху хлору. На виході з водопровідних станцій і в мережах міста питна вода повністю відповідає чинним нормам. У найближчі роки ми плануємо модернізувати Деснянську водопровідну станцію і повністю відмовитися від використання рідкого хлору в столиці", – обіцяють у "Київводоканалі".
Раніше ми повідомляли про те, що в деяких селах України зникає вода. Чому так відбувається, дивіться в нашому сюжеті: