Центр. Каштани не виживають через забруднення повітря, високих температур і засоленості землі. Фото: И. Гинжул
Кияни визначилися з деревом, яке має замінити легендарні каштани на Хрещатику. Згідно з онлайн-опитуванням "Обери дерево для Хрещатика!", яке стартувало в червні, городяни віддали свої голоси за платан. Чинний символ міста зайняв лише друге місце.
ЕКСПЕРИМЕНТ. Проект з вибору дерева для головної вулиці країни "Київзеленбуд" спільно з активістами запустив у грудні минулого року. Тоді на Хрещатику поруч з мерією в якості експерименту висадили дев'ять видів дерев: клен гостролистий, в'яз, каштан червоноколірний, дуб, горобину, граб, платан, клен і вишню пташину. Їх помістили в спеціальні короби з системою крапельного поливу і захистом від солей. Кияни могли самі вибрати той вид дерева, який їм подобається більш за все. За підсумком голосування, в якому взяли участь близько шести тисяч осіб, перше місце отримав платан, друге – каштан, а третє – вишня.
НЕ ПРИЖИЛИСЯ. За словами Ігоря Добруцького, голови ГО "Столичні ініціативи", під час експерименту краще за все прижилися платан і в'яз, а найгірше – граб і каштан:
"Платани можна висадити біля проїжджої частини, а вишню – в пішохідній зоні. Під час цвітіння вона буде нагадувати квіти каштана".
Як пояснюють в "Київзеленбуді", каштани, які ростуть на Хрещатику, страждають через загазованість, спеку та засоленість ґрунту взимку. Згоден з цим і Олександр Курдюк, доцент Нацуніверситету біоресурсів і природокористування України:
"Ці дерева проживуть ще 10-15 років. Що стосується платана, то вже зараз можна бачити, що дерево відчуває себе краще, ніж інші. Воно морозостійке, швидко розростається і затінює велику площу".
За словами Тетяни Счепицької, старшого наукового співробітника Нацботсада імені Гришка, платани, незважаючи на їх витривалість, змінять зовнішній вигляд вулиці. "Хочеться зберегти каштани як символ міста. Існують методи їх лікування спеціальними ін'єкціями, розробленими науковцями", – пояснила фахівець.
ЗАМІНА. Чи стане платан новим головним деревом центральної вулиці, в мерії визначаться до кінця року, проте озеленення Хрещатика стане частиною відновлення вулиць, яке заплановане на наступний рік.
"Перед нами стоїть завдання наступного року як мінімум почати процес заміни дерев на Хрещатику, а це близько 150 дерев", – розповів "Сьогодні" начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.
Всі вилучені дерева пересадять в парки та сквери. Що стосується вартості переозелененія, то обійтися це може в більш ніж пару сотень тисяч євро.
"Наприклад, вартість одного 15-річного – платана 500-600 євро, а якщо брати весь комплекс, включаючи Майдан Незалежності, то висадити потрібно не менше 500 дерев", – говорить Добруцький.
Символ міста з XIX століття
Вважається, що каштан масово прижився в столиці і став його символом, нібито, через невдоволення Миколи I в 1842 році. За легендою, царю не сподобалися дерева в якості прикраси нового Бібіковського бульвару (тепер бульвар Тараса Шевченка) і за одну ніч каштани були викорчувані і замінені на тополі. Щоб добро не пропало, дерева розтягнули місцеві жителі і розсадили в своїх дворах, після чого каштан заполонив місто.
На центральній вулиці країни їх висадили після Другої світової війни, коли Хрещатик відбудовували з руїн. Однак уже тоді фахівці не рекомендували висаджувати каштани вздовж доріг.
"Поруч з будівлею Кабміну є каштанова алея. З'явилася вона на початку 50-х, проте спочатку при її закладці було відзначено, що каштани тут тимчасові, і необхідно передбачити висадку інших дерев", – розповів Олександр Курдюк.
Раніше ми писали про те, що поточного року від занадто спекотної погоди страждає головний символ Києва – каштани. У міському середовищі багато рослин засихають, оскільки служби міста поливають їх далеко не скрізь, а природних дощів навесні і на початку літа було недостатньо. Так, на Хрещатику скинули листя молоді дерева, які були висаджені кілька років тому. У період весни, якщо рослини отримують недостатньо вологи, вони ослаблені і влітку дуже погано ростуть.
Нагадаємо, в останні роки київським каштанам, які ростуть на Хрещатику, помітно недобре: щоліта на деревах рижіє листя, пізніше вони їх скидають, а восени цвітуть повторно, що не дуже корисно. В результаті центральна вулиця з облисілими каштанами нагадує зону екологічного лиха, а не головну алею зеленого міста.
Тим часом, стали відомі перші результати по збору каштанів, за які підприємство Київміськвторресурс" обіцяє платити по дві гривні за один кілограм. За інформацією громадської організації "Друге життя", яка координує проект зі збору каштанів, тільки за вчорашній день в пункти прийому принесли понад 100 кілограм каштанів. Втім, з каштанами в Києві цього року неврожай.