В Україні вчаться заробляти на смітті. Пляшки з-під шампунів, банки з-під консервів, скло, картонні пакети – звичайний непотріб, який засмічує навколишнє середовище. Кореспонденти "Сегодня" підрахували: на такому смітті можна отримати тисячі гривень. Але ... тільки якщо здавати і сортувати сміття спільно з сусідами.
Майже 120 тисяч гривень за півтора року. Стільки заробила Олександра з сусідами на відходах.
"Кожні два-три дні ми запрошуємо заготівельну організацію і вивозимо сировину. Ну десь в районі тисячі гривень, плюс мінус", – розповідає вона.
І це тільки за одне вивезення цінного сміття. Вивозять разів два на тиждень. Спочатку люди збирали кришечки від пляшок. Поступово на зароблені гроші купували нові контейнери. Щоб більше заробляти, вчилися правильно сортувати. Для цього придумали монстрів-сміттєїдів.
Один за іншим сусіди звикли перебирати папір, скло, пластик і метал ще і в квартирах.
"Я відчуваю себе дискомфортно, коли немає можливості це зробити, коли в гості до когось приходжу – і там все збирається. Мені хочеться з собою забрати", – зізнається Іван Симоновський, який сортує сміття.
Чисте сміття з баків не раз крали. Останній раз злодії залізли в бак з найдорожчим – консервними банками.
"Воно б не так було прикро, якби виймали з урночок і фактично досортовувалі – тому були спіймані на місці злочину. Але значно важче впіймати сусідів, які через халатність можуть зіпсувати всю купу розсортованої сировини", – говорить Олександра Магурова.
Ось такі коробки з-під піци можуть удвічі знизити вартість макулатури. Жирний, із залишками їжі, папір не годиться для повторної переробки. Щоб заготівельники взяли папір за високою ціною, він повинен бути чистим і без пластикових плівок.
Брудну вторсировину будут досортовувати на спеціальних станціях.
Але навіть за правильно відібраним одним таким мішком вторсировини перевізник не поїде.
"Немає економічної доцільності їхати до вас, якщо це маленький обсяг. Можна накопичити в 10 квартирах по одному мішечку – і винесли все разом здати", – говорить Юрій Жуков, який перевозить сортовані відходи.
Один такий контейнер вміщує близько 20 кілограмів спресованих пластикових пляшок. Отримати за нього сьогодні можна максимум 100 гривень. Щоб перевізник приїхав, треба зібрати не менше 20 таких. І тоді можна заробити тисячу гривень.
Витрачаючи час, зусилля, сортуючи самому, без сусідів, а потім шукати, куди здати вторсировину, заробити можна хіба що копійки, пояснюють економісти.
І за гроші, чи ні, а сортувати сміття українцям все таки доведеться, кажуть в міністерстві регіонального розвитку. Тут чекають, коли народні депутати проголосують за відповідний законопроект.
Через рік після цього біля всіх будинків з'являться кольорові баки для вторсировини. Вивозити її будуть безкоштовно. І сірий бак для сміття, за його утилізацію платитимуть мешканці. Якщо ж сортувати неякісно – будуть платити більше за квартплату.
"Перевізник просто його не забирає, і люди платять за загальний обсяг побутових відходів. Усі платять. Тому необхідно налагодити контроль між собою", – говорить начальник відділу поводження з побутовими відходами Мінрегіону Людмила Полтораченко.
А щоб заробляти на сортованому смітті, треба знайти активіста, щоб, як пані Олександра, з власної волі займався вторинною сировиною сусідів, а зароблене віддавав на благоустрій.
Раніше ми писали, що в селі Петриків у Тернопільській області сім'я вчителів побудувала будинок зі сміття. Для будівництва будинку пара використала п'ять тисяч пляшок, десяток автошин, дерево і звичайну вату. Господарі підбирали матеріали і планування будинку так, щоб на обігрів витрачати менше.
Також ми писали, що українці бувають настільки байдужими, що іноді готові жити в безладі. Як приклад – багатоповерхівки, де є сміттєпроводи. Жителі лінуються виносити сміття на вулицю, забивають ним трубопроводи і скаржаться на антисанітарію в під'їздах.
Тим часом шведи перетворили збір сміття в спорт. Новий фітнес-тренд – поєднання спорту і суспільно корисної роботи. Сміття, яке зібрали плогери, потрапить в сміттєві баки, а потім – на переробку або спалювання.