Фото: С. Харков
Відзначили 71-у річницю Перемоги і в київському зоопарку. Діти з секції юннатів намалювали плакати з червоними маками і написами: "Ми – діти миру. 1939-1945 – ніколи знову", – а працівники зоопарку згадували, що найтрагічніший час за все 108 років існування київський звіринець пережив саме під час війни і німецької окупації.
Зоопарк. Так виглядав парадний вхід до столичного зоопарку до початку війни в 1941 році. Фото: С. Харков
У ті страшні часи на мешканців зоопарку влаштовували сафарі, морили голодом і вивозили ешелонами до Німеччини. Адже тільки тварин і птахів в зоопарку на той момент проживало більше тисячі особин, а сьогодні, для порівняння, 2480 мешканців.
ОКУПАЦІЯ. За словами заступника директора зоопарку Сергія Харкова, в 1941 році, коли Київ зайняли німці, в київському звіринці, одному з кращих не тільки в СРСР, а й Європі, почався справжнісінький голод.
"Евакуювати тварин з київського зоопарку не вийшло через стрімкий наступ фашистів. Німці реквізували частину кормів, і тварини почали голодувати. Було прийнято рішення вивезти мешканців зоопарку в Німеччину. Однак перед самою відправкою вищі офіцери влаштували сафарі: ловили цінні види риб, полювали на копитних. За свідченням свідків, в такому полюванні брав участь навіть директор кенігсберзького зоопарку, який особисто застрелив чорну лань. Щоб врятувати хоча б частину мешканців, працівники зоопарку під загрозою розстрілу випускали тварин нашого клімату на волю", – розповідає Харков.
МЕШКАНЦІ. Згідно з історичними даними, протягом жовтня-листопада 1941 року з столичного звіринця в німецький Кенігсберг було вивезено 1100 цінних тварин і птахів на сотні тисяч рублів. Тварин вантажили в товарні вагони і відправляли в Німеччину.
Однак далеко не всі погоджувалися з примусовою еміграцією. "Справжньою легендою став леопард, який втік перед самим навантаженням. Очевидці стверджували, що тварина кілька тижнів бродила столичними вулицями, харчуючись бездомними кішками і собаками, і наводила жах на городян. Для упіймання леопарда були організовані патрулі, які і застрелили хижака. В примусовій еміграції не вижила слониха – померла від туги за своїм доглядачем", – розповідають в столичному зоопарку.
"Після англійських і радянських бомбардувань вижило тільки четверо тварин: лань, осел, борсук і бегемот, якого першим вивезли до Німеччини. У бегемота було сім ран, одна з яких більше футбольного м'яча! Він два тижні голодував, отримав жахливий стрес. Рятував його Володимир Полонський – коняр, який відпоював пораненого горілкою, вливаючи по чотири літри кілька разів на день. А коли хворому стало краще, катався на ньому, ласкаво називаючи його Ганс. До Києва бегемот вже не повернувся", – каже Харков.
Виходив. Володимир Полонський верхом на врятованому бегемоті на прізвисько Ганс. Фото: С. Харков
Після того, як в 1943 році Київ звільнили від німців, життя зоопарку краще не стало. Охороняти величезну територію було нікому, і вже радянські солдати цілими взводами тренувалися в стрільбі по деревах і птахах, що залишилися, гранатами глушили рибу в озері. Відродження зоопарку почалося тільки в 1945 році, коли в звіринці з'явилася охорона, і він почав поповнюватися тваринами з України і Росії, а пізніше з африканських та азіатських країн.