Бульвар Шевченка. Тут нещодавно вже вирубали перші 25 аварійних і старих тополь. Фото: facebook.com/kiev.klab
У Києві вирішили боротися з тополями. Багаторічні гіганти вже почали поступово вирізати, а на початку осені, як обіцяє влада, на їх місці висадять інші види дерев. Причина тому – скарги киян на алергію через рясний тополиний пух, а також два смертельні випадки у травні: через сильний вітер тополя впала на 4-річного хлопчика, а вдень пізніше тополина гілка, яка впала, вбила пенсіонера.
ПРОТИ ТОПОЛІ . За словами заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, заміна тополь по всьому місту займе кілька років (їх понад 2 млн). "Ми поступово зрізаємо аварійні тополі, які досягли певного віку – більше 40 років (таких у Києві – близько 25 тисяч), а восени почнемо висаджувати перші" тополезамінники". Що це будуть за дерева, вирішать екологи, а до закупівлі саджанців залучимо інвесторів", – запевняє Пантелєєв.
"За" заміну тополь виступають і частина киян. "З 4 червня ми запустили опитування на сайті колл-центру КМДА 1551: "Чи треба міняти київські тополі?". Опитування триватиме місяць, а за тиждень свою думку висловили 12 тисяч людей. "За" заміну тополь проголосували 70%, "проти" – 18% ", – розповіли нам в колл-центрі.
Там же киянам запропонували вибрати з 7 видів дерев ті, які варто висадити замість тополь: каштан, дуб, липа, ялина, клен, акація і береза. "Поки лідирує каштан (62%), за ним – клен, липа і акація", – розповіли в КМДА.
Як стверджує заступник директора "Київзеленбуду" Ігор Чебан, заміна тополь може надати місту особливу родзинку: "Можна зробити Оболонь районом акацій, а наприклад, Дніпровський – районом лип".
ТОПОЛІ БЕЗ ПУХУ . За словами завсектором дендрології ботсаду ім. Фоміна Зінаїди Бонюк, альтернативою нині зростаючим тополям можуть стати тополі чоловічої особини, які не пушатся. "Такі дерева очищають повітря і швидко ростуть (за 10 років – до 8 метрів). Хоча безпечніше на міських вулицях висаджувати дерева середньої величини (до 15 метрів) – горобину, липу... Причому саджанці повинні бути не менше 3-х метрів, інакше вони не приживуться", – пояснює Бонюк.
ЗБЕРЕГТИ . Президент Folk Ukraine Ігор Добруцький впевнений, що прибирати тополі категорично не можна: "Одна велика тополя по виділенню кисню дорівнює 10 беріз або 7 смерек! Тополя забирає в рік 53 кг пилу і сажі, а кінський каштан максимум 16 кг. Якщо не буде тополь, екологічна система втратить баланс, і багато дерев у цьому агресивному середовищі просто не зможуть рости! Не може йтися про повну ліквідацію тополь – тільки про заміну їх деревами, які не пушатся. На бульварах Лесі Українки та Тараса Шевченка тополі повинні "тримати лінію" вулиці. Тут росли липи і каштани, але вони не дають потрібної урочистості". Його підтримує і директор ботсаду ім. Гришка Наталія Заіменко: "Я проти вирубки. Тополя – це дерево, яке є універсальним біофільтром і незамінне для міста. Аварійні дерева потрібно зрізати, але інші чіпати не треба".
За тополі спасибі імператору
Велика рубка вже почалася. "Кілька днів тому на бульварі Шевченка зрізали 25 тополь і одну липу. Дерева були старими – це показало обстеження. На їх місці будуть висаджені чорні тополі Італіка чоловічої особини, які не пушатся. На закупівлю дерев ми оголосили тендер", – розповів нам Ігор Чебан.
Перші тополі в Києві з'явилися 175 років тому: привезти ці дерева в столицю з Криму наказав цар Микола I. "З того часу тополі прижилися в Києві", – розповіла "Сегодня" Зінаїда Бонюк.
Друга хвиля масової висадки тополь в Києві припала на повоєнні роки. "Київ потрібно було озеленювати, а тополі дуже швидко ростуть. Ось їх і висаджували хаотично по всьому місту. З часом тополі хотіли замінювати на інші види дерев, але цього так і не сталося", – розповів "Сегодня" директор ботсаду ім. А. Фоміна, Олександр Сенчило.
Є в столиці також близько 20 тополь, чий вік сягнув ста років – вони вважаються пам'ятками природи.