У найбільшому в Європі Національному музеї архітектури під відкритим небом – Пирогово – відзначають півстолітній ювілей. 6 лютого 1969 року українська влада ухвалила постанову про створення на околиці Києва "сховища" народної архітектури. "Сегодня" відвідала музей і дізналася, як і чим він живе зараз.
Захоплюючу екскурсію по нашому скансену нам провела директор установи Оксана Старак-Повякель. Нагадаємо, скансен у світі називають музеї під відкритим небом – власна назва музею в шведському Стокгольмі стала прозивною. У Пирогово навіть в холодний зимовий день людей багато. Не дивно: на величезній території в 112 га можна побачити ландшафти Карпат, Полтавщини та навіть Криму.
В одному місці. Під відкритим небом зібрані зразки народної архітектури зі всієї України. Фото: Музей "Пирогово"
Ініціатором створення музею виступив історик Петро Тронько. Спочатку влада з сумнівом поставилися до ідеї. Відома розмова Володимира Щербицького з істориком.
"Петре Тимофійовичу, ти що там мотлох возиш? Тобі що, робити нічого?". На що була відповідь: "Ви за цей мотлох мені ще спасибі скажете!". І коли Щербицький приїхав на відкриття шикарного музею, то був в захваті", – розповідає "Сьогодні" директор музею.
На довгі роки. Петро Тронько був головним ідеологом створення музею. Фото: Музей "Пирогово"
Експонати під музей збирали по всій Україні. Зараз тут зберігається понад триста унікальних пам'яток народної архітектури з усіх регіонів країни. Бачимо білі мазанки під солом'яними дахами, дерев'яні будиночки гуцулів, вітряні млини. Один з найдавніших експонатів музею – будинок 1587 року з Самари, Волинської області.
Історія. У музеї шість храмів. Фото: В. Рудюк
"Українці вміли будувати будинки на відміну від наших сусідів. Зверніть увагу на типове житло Слобідської України з території сучасної Луганщини. Схоже на російське? Ні. Ось і робіть висновки", – зазначає керівник установи.
У теплу пору поля і озера музею приваблюють сюди любителів активного відпочинку.
"Ми не забороняємо відвідувачам влаштовувати пікніки, навпаки, заохочуємо. Головне, щоб люди не забували, де вони знаходяться", – відзначають співробітники.
Місце для відпочинку. На великих галявинах влітку влаштовують пікніки. Фото: В. Рудюк
Цього року особливу увагу в Пирогово приділять збереженню унікальної природи.
"Ми звернулися до влади з метою створення заповідної зони під назвою "Яр Пролісок". Це допоможе музею і збереже на його території червонокнижні рослини", – розповіли нам в музеї.
У Пирогово можна покататися на велосипеді, конях, смачно поїсти і взяти участь в народних забавах. А закохані можуть провести обряд вінчання в одній з діючих старовинних дерев'яних церков! Їх тут шість.
Обряд. У церквах вінчаються. Фото: В. Михальчук
Гості можуть спробувати себе в ролі гончара, кераміста, розписати писанки. В музеї працює єдиний в Україні покрівельник солом'яних дахів за давніми народними технологіям. Для популяризації українських обрядів і свят був створений календар "Пізнай традицію предків", де персонажами обрядів стали відомі українці. Охочих було так багато, що календар зробили відразу на два роки!
Пейзажі. Дивна природа приваблює і туристів, і кіношників. Фото: Музей "Пирогово"
А ще в Пирогово знято велику кількість фільмів. Тільки в минулому році тут знімали комедію "Скажені весілля", історичний "Захар Беркут" і героїчну стрічку про Олексу Довбуша.
Раніше ми писали, що вхід в експозицію "Українське село" знаходиться в глибині музею Пирогово, поруч з рекреаційною зоною. Тому сюди доходять не всі, а багато відвідувачів навіть не підозрюють, що тут можна погуляти по найкрасивішій вулиці, на якій зібрані будинки з кожної області нашої країни. Тут практично немає парканів, двері будинків (на жаль, взимку – тільки деяких) гостинно відкриті, а значить, можна заглянути туди і підглянути, як жили колишні господарі. Правда, їх тут ніколи не було: це точні копії справжніх будиночків і інтер'єрів, створені в кінці 70-х рр.
Крім того, в 2017 році в музеї під відкритим небом з'явився новий унікальний експонат — церква з села Городище (Чернігівська область), яка датується ХVIII століттям. Цей цінний експонат вирішили перевезти до музею після того, як місцеві жителі Городища побудували собі новий храм і відмовилися від старої історичної будівлі. Його перевезли в музей по частинах.