1 травня, у День Світлого Христового Воскресіння, Національна опера України запрошує всіх своїх прихильників на "сповнену гумору, танців та фольклору історію кохання в 2-х діях", оперу Миколи Лисенка за п'єсою Івана Котляревського "Наталка Полтавка" – безцінну спадщину української культури, перлину української оперної сцени.
Прем'єра опери відбулася в липні 2012 року до 170-ї річниці з дня народження Миколи Лисенка. І це вже 9-а постановка "Наталки-Полтавки" на сцені театру. Вперше ця опера була поставлена в Національній опері в 1936 році і з того часу до твору театр звертався вісім разів. І щоразу ця перлина української опери збагачувалася театральною естетикою свого часу.
У 2012 році головний режисер Анатолій Солов'яненко в співдружності з Мирославом Скориком запропонували свою редакцію опери "Наталка Полтавка". Мирослав Скорик дещо скоротив увертюру, оркестр ввів нові музичні інструменти, збагатив музичну фактуру, ґрунтуючись на музичному матеріалі М. Лисенка, дописав інтермедію між першою і другою діями, які йдуть в новому спектаклі без перерви. З'явилася також нова вокально-симфонічна картина, створена М. Скориком за мотивами народної пісні "У перетику ходила по оріхи". Для динамічності подій було скорочено текст і кількість куплетів у багатьох музичних номерах. Сцени весільного обряду здійснені завдяки консультації Миколи Буравського, знавця українських традицій. Для них відібрали обрядові хори: "Ой, приляж Наталко", "Ой, глянь, мати", "І скинь, бо не годиться". У фіналі Мирослав Скорик дописав танцювальні номери, серед яких – запальний "Гопак". Сценічне оформлення виконав львівський художник Михайло Ринзак.
"Звертаючись до опери, я думав про одну важливу річ, – розповів режисер-постановник вистави, головний режисер Національної опери України Анатолій Солов'яненко. – Саме з цього твору починається у дітей шкільного віку знайомство з українським оперним театральним мистецтвом. Сподіваюся, у нашій інтерпретації опера стала яскравішою й виразнішою. У постановці я змістив акцент від туги, сліз і страждань до світлого, життєрадісного побуту. Я намагався надати опері позитивне забарвлення, звернути увагу на українські обряди, наповнити спектакль гумором і душевністю. Крім того, ми збагатили музичну картину, розширили кількість інструментів оркестру. Раніше спектакль йшов три з половиною години і складався з двох дій. Ми скоротили його до двох дій по 45 хвилин, що відповідає двом шкільним урокам".
У прем'єрному спектаклі 2012 року головну роль Наталки виконувала Наталя Николаїшин, яка 1 травня вийде на сцену Національної опери в цій ролі. Також головні партії виконують: Наталія Кисла (Горпина Терпилиха), Василь Колибабюк (Виборний Макогоненко) Павло Приймак (Возний Тетерваковський, наречений Наталки), Дмитро Кузьмін (Петро, коханий Наталки).
У різні часи за постановку бралися різні трупи. П'єса була переведена на литовську мову і увійшла в репертуар литовських театрів. Проте найбільшою популярністю цей твір користувалося в Чехії, Словаччині і Болгарії — як у перекладах, так і в оригіналі "Наталку" там ставили сотні разів.
За роки сценічного життя в "Наталці Полтавці" в різні роки виступали такі майстри сцени, як Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут, Зоя Гайдай і Оксана Петрусенко. Пісні до вистави міцно увійшли навіть до репертуару відомого співака Поля Робсона, і в його виконанні звучали на найбільших світових сценах.
Тепер "Наталка Полтавка" з успіхом йде на сценах Італії, Німеччини, Англії, Сполучених Штатів і багатьох інших країн. Все це свідчить про те, що твір є перлиною українського мистецтва, яке і зараз захоплює глядачів красою зображених народних персонажів, мелодійністю їхньої мови і розкриває кращі риси українського національного характеру — благородство, моральну чистоту, духовну силу і мужність.