На вулиці Шота Руставелі демони приносять удачу, а пам'ятник грузинського поета змушує співати перехожих

12 грудня 2014, 08:05
Особливою принадою вулиці були будинки розпусти, де легально "трудилися" повії і куди часто навідувалися товстосуми

Особливою родзинкою вулиці є Синагога Бродського

Ця вулиця носить ім'я грузинського поета Шота Руставелі і завжди була популярною серед городян. На ній проживали заможні люди: закордонні купці, культурні діячі та євреї, які селилися в прибуткових будинках неподалік від Євбазу (єврейський базар). Але особливою приманкою вулиці були будинки розпусти, де легально "трудилися" повії і куди частенько навідувалися товстосуми. За особливі послуги прозвали її в народі "вулицею сирен", щоправда, після скандалу в травні 1885 року, коли на сусідній вулиці (нині Еспланадна) помер київський губернатор Гудима-Левкович – прямо в ліжку дами легкої поведінки, – публічні будинки перемістили на околиці. У 30-х роках XIX століття вона називалася Малою Васильківською, через 30 років – Предславинська, а потім – Борохова. І тільки з 1937 року носить нинішню назву.

БУДИНОК З КОМАХАМИ

Реклама

П'ятиповерховий жовтий будинок (Шота Руставелі, 9-а) примітний своїм зовнішнім виглядом. Будівля побудована на початку ХХ століття в стилі модерн, але відреставрована в 80-х роках минулого століття. Якщо придивитися до декору будівлі, то можна побачити на ній багато містичного: "злісних" риб, змій, близько десятка білих комах, вужів, дуже схожих на мух, що сіли над вікнами останнього поверху. Побачити можна і міфологічних персон – медузу Горгону з представниками підземного світу. За переказами, саме настінні "жителі" охороняють будівлю від руйнувань і всяких бід десятиліттями. Місцеві жителі подейкують, що незважаючи на химерний декор, будинок володіє сильною позитивною енергетикою, і будь-якому перехожому, який більше 5 хвилин буде розглядати деталі інтер'єру з позитивними емоціями – сприятиме успіх цілий день. Зараз у приміщенні трудяться співробітники Державного агентства лісових ресурсів України, але спочатку це був прибутковий будинок, який будувався на замовлення підприємця Жилинского. У ньому проживали найбагатші люди того часу, у тому числі іноземці.

НАПОЛЕОН І АВТОРИТЕТИ

Реклама

Прибутковий будинок на вул. Шота Руставелі, 12 у стилі неоренесансу побудували на початку ХХ століття. За проект взявся відомий архітектор Володимир Ніколаєв. На диво, будинок не змінив своє цільове призначення через століття, і понині велика частина апартаментів знаходиться в оренді і використовується як житлові приміщення або офіси. Крім того, києвознавці цей будинок вважають "первістком ресторанного бізнесу", адже тут розміщувався перший елітний ресторан з моменту незалежності України. Називався він "Наполеон". Інтер'єр в закладі був не менш помпезний, ніж назва – з дорогими антикварними речами, серед яких була і холодна зброя – шпаги й кинджали. Розповідають, що в лихі 90-ті там частенько збиралися київські "авторитети", але не для трапези, а щоб вирішувати свої питання.

СИНАГОГА — ПОДАРУНОК ЦУКРОВОГО МАГНАТА

Реклама

Особливою родзинкою вулиці є Синагога Бродського (Шота Руставелі, 13), відкриття якої збіглося з 50-річчям цукрового магната Лазаря Бродського. Побудували її в 1898 році за проектом одного з найдорожчих на той час архітекторів – Георгія Шлейфера. Будинок для молитви обійшовся меценату Бродському в 150 тис. рублів, що зараз би прирівнювалася до 20-25 млн грн, але прослужив він тільки кілька десятиліть. У радянські часи синагогу закрили, передавши приміщення під клуб професійної спілки кустарів, потім тут оселився дитячий ляльковий театр. У 90-х роках минулого століття єврейська громада знову повернулася в будівлю, і незабаром синагогу знову офіційно відкрили. До речі, в ресторанах цієї вулиці можна скуштувати справжню кошерну їжу.

ЦАРСТВО КІНО І МЕССІНГ

У ХІХ столітті на цій вулиці була ще одна синагога. Вона розміщувалася на вул. Шота Руставелі, 19, а будувалася на кошти молодшого брата цукрового магната, Льва Бродського. Молитовний будинок Бродського-молодшого в радянський час теж був закритий: там облаштували спортзал для студентів технікуму фізкультури, а після Другої світової війни синагогу і зовсім передали для користування членів клубу поліграфістів.

У середині ХХ століття будівлю перетворили на культурну обитель і відкрили в ньому кінотеатр "Кінопанорама", який функціонує і зараз. Тут часто бували легендарний режисер Сергій Параджанов, польська актриса Барбара Брильська (Надя з фільму "Іронія долі, або З легким паром!"), Раїса Недашківська (за фільмом – мама української Роксолани), Маргарита Криницина (Проня Прокопівна). Кажуть, бував тут зі своїми виступами навіть легендарний містик і "читець думок" – Вольф Мессінг.

ДІМ БЛАГОРОДНОГО ШАХРАЯ

Вулиця має багату акторську історію. По ній частенько до Будинку кіно (розташованому на вул. Саксаганського) крокували відомі українські кіноактори: Леонід Биков (кінофільми "Зайчик" і "Максим Перепелиця") та Іван Миколайчук ("Тіні забутих предків"), а також корифей українського театру і кіно Богдан Ступка. А в будинку по вул. Шота Руставелі, 33 на початку 1930-х років проживав один з легендарних радянських акторів комедійного жанру – Михайло Свєтін, він же – аптекар з "Людина з бульвару Капуцинів", чарівник з фільму "Чародії" та інженер Брунс з "Дванадцяти стільців". Втім, більша частина його ролей – "шляхетні пройдисвіти", тому місцеві деколи так і називають будинок, де пройшло дитинство актора. До речі, Михайло Свєтін закінчив у столиці Київське музичне училище, тому свій комедійний талант неодноразово відточував в місцевих підворіттях разом з друзями на рідній вулиці. Жила сім'я легендарного актора скромно, в невеликій комуналці під №26: кімнатку в 14 кв. м ділили між чотирма родичами.

ГРУЗИНСЬКИЙ СЛІД У СТОЛИЦІ

Особливу увагу варто звернути на пам'ятник грузинському поету Шота Руставелі. Він встановлений в однойменному парку і складається з декількох кам'яних фігур, на одній з яких зображений сам філософ. Граніт для виготовлення скульптур був здобутий в кар'єрі, який також названий ім'ям Руставелі. Краєзнавці запевняють, що біля пам'ятника можна отримати натхнення і відповіді на багато питань – мовляв, атмосфера в цьому місці така. Одного разу грузинська співачка Ніно Катамадзе, опинившись біля пам'ятника, навіть заспівала кілька пісень для перехожих. Відкрили парк влітку 2007 року тодішні президенти України і Грузії – Віктор Ющенко і Михайло Саакашвілі.

Дистанція прогулянки: 850 м
Час прогулянки: 45 хвилин