6 листопада українська столиця відзначила 76-у річницю визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. Місто було окуповане 778 днів і звільнене радянськими військами в 1943 році. З пам'ятною датою киян привітав спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков. А міські чиновники вшанували пам'ять загиблих солдат-визволителів біля Вічного вогню в парку Слави та біля пам'ятника танкістам на Шулявці.
Сайт "Сьогодні" відвідав незвичайне місце в столиці – Музей окупації Києва, який знаходиться в Парку партизанської слави (вул. Славгородська), це одна з філій Музею історії Києва, де зберігаються унікальні експонати, що розповідають про побут киян і життя за часів фашистського режиму.
Один з найцікавіших експонатів зустрічаємо на вході до музею – це бронзовий пам'ятник закоханим. Історія кохання українки Мокрини Юрзук та італійця Луїджі Педутто , які познайомилися в німецькому полоні і зустрілися через 60 років, вразила багатьох жителів України. Будучи вже в похилому віці ці двоє ніжно кохали один одного. На жаль, обох вже немає в живих.
На згадку про цю історію кохання з'явився зворушливий пам'ятник. Цікаво, що в музеї знаходиться саме оригінал бронзової статуї, а його копія встановлена неподалік від Моста закоханих, який з'єднує Хрещатий та Маріїнський парки.
Музей розглядає окупаційні режими через призму їх діяльності в конкретному місці, а саме у Києві. Тут розповідають про ідеологію окупаційних режимів, окупаційний терор, руйнування міського довкілля.
Музей надав нам унікальні кадри кінохроніки 1918 року, коли Київ був окупований німцями. На відео – старий Хрещатик і Майдан, Софійська площа і парад німецьких солдатів:
"Наш музей часто відвідують шкільні групи з усього Києва. Звичайно, більше відвідувачів саме перед пам'ятними датами. Зараз багато школярів. Також їх чимало перед датою вторгнення фашистів, до Дня пам'яті та примирення. Оскільки експозиція у нас розширена, ми можемо пояснити і показати різні окупації, які пережив Київ і в 1918 році, і в 1941-1943 роках, і, головне, розповісти, як вони вплинули на суспільство. Дітям дуже цікаво у нас", – розповідає сайту "Сьогодні" Тарас Коростильов, директор Музею окупації Києва.
Також тут зберігається кабельний прилад Siemens, який до того функціонував у бункері самого Гітлера. Прилад у валізі подарував Музею історії Києва киянин, інженер-капітан Гарін. У травні 1945 року командування доручило йому демонтувати вузол зв'язку, що обслуговував Рейхсканцелярію і бомбосховище Гітлера у Берліні. За успішно проведену спецоперацію Гаріну і подарували незвичайний прилад, який тепер з цікавістю розглядають школярі у Музеї окупації Києва.
"Це вузол зв'язку, який поміщається у валізу. Він складається з навушників, клем, з'єднань. Киянина нагородили апаратом виробництва Siemens. Відомо, що ця компанія заробила величезні кошти саме на військових поставках під час Другої світової війни. У 1945 в Східній Німеччині компанія втратила майже 90% своїх потужностей. І все, що пов'язано з нею після війни – це фактично відродження після повного занепаду. Господар цієї компанії фактично все втратив, був засуджений як людина, яка збагачувалася на війні. Але зумів з 10% знову відродити свій бізнес", – розповідають у Музеї окупації Києва.
Крім іншого в залах установи можна побачити одяг і взуття, які носили кияни під час окупації. А також меблі, що прикрашали оселі городян військового часу. Стіни прикрашені старими фотографіями і документами. Наприклад, фото страти прихильників фашистів на сучасному Майдані Незалежності, їх повісили на очах у тисяч городян.
Дивіться унікальні кадри німецької кінохроніки. На 12 хвилині ви побачите окупований фашистами Київ з висоти польоту німецького літака, висаджений у повітря Ланцюговий міст через Дніпро, Хрещатик, Києво-Печерську лавру та інші вулиці міста, окупованого німцями:
"У нас є інтерактивні проекти, які ми хочемо запустити. Наприклад, закінчуємо роботу над віртуальною екскурсією по Бабиному Яру. Сподіваємося, що вона стане доступною для відвідувачів музею вже через кілька місяців. У цій екскурсії буде використана стара кінохроніка, фотографії та мапи. На жаль, що таке Бабин Яр в сучасному Києві – вже мало хто собі уявляє, територія поросла лісом. А на фотографіях ми покажемо, як це місце виглядало під час окупації столиці", – ділиться планами Тарас Коростильов.
Про звільнення Києва тут "розповідає" цілий стенд, який прикрашений великий човном з манекеном у вигляді солдата в бушлаті і з кулеметом в руках. Саме на плотах і човнах солдати радянської армії форсували Дніпро. За словами очевидців, річка була червоною від крові загиблих бійців, яких нещадно бомбили німецькі війська.
Звільнення столиці коштувало дорого. Різні джерела називають від 380 до 417 тисяч убитих радянських солдатів, і такі ж втрати у німців. Часто звучить припущення, що така дорога ціна була заплачена за прагнення генералів зробити "подарунок Сталіну", звільнивши Київ до 7 листопада – свята жовтневої революції.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Київ пережив початок Другої світової війни. Цього року виповнилося 78 років з дня, коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз. 22 червня перші бомби впали на мирний Київ.Столицю бомбили літаки 4-го повітряного флоту Люфтваффе. Кінооператор знімав процес бомбардування "Об'єкту №12" (так вони позначили Київ) на кіноплівку.