Опалення в Києві: чому батареї стали теплими не скрізь

У Києві стартував опалювальний сезон. З 16 жовтня вже підключили 99% житлових будинків, з них будинків комунальної власності – 100%, відомчих будинків 95%, ЖБК і ОСББ – 94%. Дитячі садки, школи, медичні заклади підключені всі, повідомляє "Київенерго".

У КМДА кажуть, що теплоносій подано фактично в усі житлові будинки Києва, проте батареї гріють поки не у всіх – через масові пошкодження на зношених тепломережах. Кількість будинків, в яких поки немає тепла, змінюється постійно. За даними "Київенерго", на ранок понеділка їх 97.

"Аварії одночасно ліквідують понад 40 бригад одночасно. Їх завдання – протягом трьох діб завершити всі основні роботи з ліквідації пошкоджень і увійти в режим добової ліквідації аварій. Період ажіотажу підходить до завершення, і до наступного тижня абсолютно реально силами "Київенерго" ліквідувати аварії та подати тепло", – говорить Петро Пантелєєв, заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства.

Поломка зношених тепломереж: проблема №1 і її рішення

Комунальники зізнаються: під час гідравлічних випробувань встигли виявити і ліквідувати безліч поломок на тепломережах. "На Троєщині, наприклад, труби прокладені в піску. Там після дощів навіть машини, буває, під асфальт йдуть, не кажучи вже про поломки комунікацій через просідання ґрунту", – розповів нам ремонтник з бригади "Київенерго". Однак після подачі теплоносія в жовтні з'явилися нові аварії, і їх дуже багато.

Так ремонтували труби на Семашко, 17. Фото: Міла Князьська-Ханова, "Сегодня"

"З початку сезону, з 15 жовтня, ми вже ліквідували 800 пошкоджень. Це і на мережах гарячої води, і на мережах централізованого опалення. З початку року у нас порядку 10 тисяч пошкоджень. В минулому році було в районі 12 тисяч. Якщо прогнозувати до нового року, я думаю, буде в районі 15 тисяч", – розповів Анатолій Васильєв, головний інженер СОП "Київські теплові мережі".

Він зазначив, що за останні чотири роки щорічний приріст аварій на тепломережах становить 12-14% – і з кожним роком ця цифра зростає. 70% мереж Києва (це 2,5 тисячі кілометрів трубопроводів) вже виробили свій нормативний ресурс. "Приріст аварійності як був, так і буде, але ми плануємо ліквідувати їх протягом доби. У вівторок у мене в зведенні було близько 80 пошкоджень, ми до середи на теплових мережах полагодили 89 пошкоджень, в четвер на ранок було 61. Але приріст пошкоджень з кожним роком все більше і більше", – говорить головний інженер столичних тепломереж.

Аварійність на тепломережах можна вирішити, замінивши труби на нові. Фото: Міла Князьська-Ханова, "Сегодня"

Обслуговувати старі труби нелегко: після ремонту на мережі, яка продірявилась, на ній же, через кілька метрів, часто виникають нові поломки – через це і затягуються терміни подачі тепла в житлові будинки. "Наприклад, на Оболоні, на Дніпроводської вулиці, одна мережа проривала вже, напевно, 11 раз! Зробили, запустили, прорвало – і так кілька разів... Це характерна ситуація для більшості мереж. Тому необхідно акцент робити на планову комплексну заміну мереж", – розповів Петро Пантелєєв, заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства.

Зношені труби часто ламаються. Фото: Міла Князьська-Ханова, "Сегодня"

В цьому році вперше місто виділило 66 млн грн на заміну зношеного трубопроводу. "Від камери до камери проклали нові мережі з теплоізоляцією. Ми вже виконали роботи на ці кошти. Крім невеликих об'єктів, які ремонтувалися, проклали 2,5 кілометрів труби діаметром 800 мм – це магістраль, яка живить частину лівого берега. Такі масштабні роботи вкрай необхідні в найближчі роки", – зазначив заступник голови КМДА.

Він констатує, що завдяки ремонту трубопроводу на лівому березі в цьому опалювальному сезоні там ситуація відносно стабільна, аварій стало набагато менше, а більше всього проблем виникає на Оболоні і в Шевченківському районі. "Тому пріоритет для міста – комплексна заміна мереж, тільки це може врятувати в такій ситуації, коли терміни експлуатації практично вдвічі перевищено", – повідомив Петро Пантелєєв.

На лівому березі Києва в будинках майже немає проблем з опаленням. Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

За результатами технічного аудиту, який провели закордонні партнери КМДА, для поновлення теплової інфраструктури потрібні колосальні кошти – понад 600 мільйонів доларів. Таких коштів немає ні у міста, ні у держбюджету, ні у теплопостачальних компаній. До того ж, в тарифі за тепло відсоток на ремонт закладено невисокий. "80% відсотків складової тарифу – це ціна газу. Близько 7% – на ремонт", – розповів головний інженер київських теплових мереж.

Тому заміну труб проводять поетапно, на скільки вистачає засобів. В першу чергу, нові трубопроводи з'являться в тих районах, де в зимовий період було найбільше аварій. Надалі місто планує гібридне фінансування заміни тепломереж. "Питання фінансування – дуже серйозне, оскільки в оборотних коштах теплопостачальних компаній немає можливості впоратися з тим величезним обсягом робіт, які обумовлює знос мереж. Необхідно фінансування з декількох джерел, щоб впоратися з цим завданням. Місто виділяє кошти, потрібні державні кошти, а також залучаємо кошти інвесторів", – пояснив Петро Пантелєєв.

Труби в теплових мережах мінятимуть поступово. Фото: Міла Князьська-Ханова, "Сегодня"

Він прогнозує: якщо вдасться знайти гроші на заміну трубопроводу – питання гострої аварійності вдасться вирішити за п'ять років. Поки ж щороку місто буде продовжувати планові заміни труб – наскільки дозволять фінансові можливості. "Роботи, які зараз проводяться в аварійному режимі, фактично, через п'ять років повинні стати для нас допоміжними – основні повинні проводитися в плановому порядку. Тому що працювати так, що ми варимо, а воно буде пошкоджуватися далі – це перевитрата ресурсів і часу, недоотримані комунальні послуги. Так що тут іншого варіанту немає", – говорить чиновник.

Мільйонні борги: чому немає тепла в адміністративних будівлях і будинках, які обслуговують відомчі ЖЕКи і ОСББ

Аварійність зношених тепломереж – далеко не єдина проблема відсутності теплопостачання в київських будинках. У новому опалювальному сезоні досі холодно в адміністративних будівлях. Причина – дисбаланс фактичної і тарифної ціни газу для бюджетних організацій, відзначають в "Київенерго". При цьому питання ціни на газ для опалення бюджетних організацій не вирішене досі, визнають в КМДА.

У деяких будинках тепла немає через борги. Фото: Віталій Лазебник, "Сегодня"

"Величезна проблема з адміністративними будівлями – вперше за час моєї роботи. Розуміючи відповідальність, ми з комісією з надзвичайних ситуацій запустили школи, але інші будівлі, в тому числі будівлі уряду, КМДА – без тепла, поки це питання не буде вирішене. Ми неодноразово зверталися до всіх, від кого залежить врегулювання цього питання – це і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, і Кабмін, але поки це питання залишається невирішеним. На сьогоднішній день це – одна з основних проблем, яка існує під час запуску опалення в Києві в цьому сезоні", – розповів Петро Пантелєєв.

Справа в тому, що для потреб бюджетних організацій виробництво теплової енергії, яка використовується для обігріву і гарячого водопостачання лікарень, дитячих садів і шкіл, ціна природного газу становить 7,9 тис. грн за 1 тис. кубометрів. У той же час, в тарифі на виробництво теплової енергії ціна природного газу становить 4,94 тис. грн за 1 тис. кубометрів. Виникає фінансова різниця вартості природного газу, для якої не передбачено джерело погашення. Це спричиняє виникнення додаткових боргів теплопостачальних підприємств за спожитий природний газ, зазначили в КМДА.

Тим часом, збитки "Київенерго" від теплопостачання об'єктів соціальної сфери столиці щодоби становлять 1,2 млн грн. "При цьому, якщо в минулий опалювальний сезон компанія входила з боргами споживачів за теплоенергію в розмірі 1,7 млрд грн, то зараз – 2,6 млрд грн. Всі ці фактори можуть вкрай негативно вплинути на фінансову стабільність компанії і дисципліну розрахунків за газ", – попереджають в компанії.

Фото: А.Пархоменко, "Сегодня"

У середу влада була налаштована категорично: поки питання з тарифом на газ для бюджетних організацій не буде вирішено, адмінбудівлі і раніше будуть без тепла. "Далі так працювати неможливо. Але піти в борги без джерел відшкодування, і може так вийти, що потім ці борги залишаться на громаді міста, це неприпустимо", – повідомив заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства.

У п'ятницю ситуація з включенням тепла бюджетникам змінилася: влада міста ухвалила рішення підключити до тепла вищі навчальні заклади, а також музеї і картинні галереї, в колекціях яких зберігаються історичні цінності.

"Ми в черговий раз змушені приймати рішення на комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з підключення бюджетних установ, щоб уникнути фатальних наслідків. Інакше існують ризики для здоров'я студентів і збереження унікальних пам'яток культури", – зазначив Петро Пантелєєв.

Однак, зазначив він, невирішене питання ціни на газ для бюджетних установ може призвести до виникнення різниці в тарифах, що в подальшому може лягти тягарем на державний бюджет.

"Ми сподіваємося, що на найближчому засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг 7 листопада буде розглянуто питання коригування тарифу для бюджетних установ", – повідомив заступник голови КМДА.

Крім того, в "Київенерго" зазначають, що серед основних причин непідключеному тепла в деяких житлових будинках – відсутність відповідної заявки від обслуговуючих компаній та ОСББ, без якої будинок не підключать, неотримання акта готовності до опалювального сезону і борги за спожиті послуги компанії. "На сьогодні акти готовності отримали тільки 65,3% ЖБК / ОСББ і 67,6% відомчих будинків", – повідомили в компанії.

За словами Петра Пантелєєва, влада міста ще два місяці тому попереджали ОСББ про необхідність заздалегідь вирішити питання з підключенням тепла в будинок. "На жаль, є категорія глав, які в останній момент згадали, що потрібно отримати акт готовності і звіритися за розрахунками. Зараз є кілька будинків, які з "Київенерго" вирішують ці питання", – розповів заступник голови КМДА з питань ЖКГ.

До того ж, частина ОСББ ще взагалі не подали заявки на включення, враховуючи економію коштів і теплової енергії. "Це лише десятки будинків – незначна частина житлового фонду Києва", – уточнив Петро Пантелєєв.

В деяких випадках ОСББ не подавали заявки, щоб заощадити Фото: А.Пархоменко, "Сегодня"

Також є проблеми з боржниками: деякі обслуговуючі організації повинні за спожиті послуги понад 500 тис. грн. "Майже 100 будинків не отримують тепло через борги. Зокрема, це ОСББ і ЖБК з боргами перед" Київенерго ". Найбільше заборгувала обслуговуюча організація "Еко", яка обслуговує 11 будинків Печерського району, – 17,6 млн грн боргу за тепло та гаряче водопостачання. "ЖЕК-ПМ", яка обслуговує три будинки Подільського району, заборгувало 5,3 млн грн, "Київська міська компаніяи"Енергосервіс"(обслуговує шість будинків Дарницького району) – 4,1 млн грн", – повідомили в компанії.

Тим часом, в КМДА оголосили список житлових будинків, де обслуговуючі організації досі не вирішили питання підготовки до початку опалювального сезону, в тому числі – через мільйонні борги.

Куди звертатися, якщо немає тепла, і як отримати перерахунок платіжок

З питань підключення та тимчасової відсутності тепла можна звертатися в Контакт-центр "Київенерго" за телефонами: 1588 (короткий номер для стаціонарних телефонів, мобільних МТС і Київстар), (044) 202-15-88 (для дзвінків з мобільних і стаціонарних телефонів) , 0-800-50-1588 (безкоштовно зі стаціонарних і мобільних).

Також обробляє питання теплозабезпечення Контакт-центр міста Києва 15-51, там запити киян направлять в профільне відомство, яке відповідає за рішення проблем з опаленням.

До речі, якщо в будинку немає тепла, мешканці мають право отримати перерахунок платіжок, як і у випадках неотримання інших комунальних послуг. "Якщо виникають спірні питання – в місті працює житлово-комунальна інспекція, яка за результатами аналізу звернення на 15-57, гарячої лінії, яка створена для РКІ, потім розбирається і допомагає людям відстоювати свої права і отримувати ці перерахунки", – пояснив Петро Пантелєєв.

Якщо в будинку немає тепла – кияни мають право на перерахунок. Фото: А.Пархоменко, "Сегодня"

Він уточнив, що за два останніх місяці комунальна інспекція зробила перерахунки за неякісні комунальні послуги на суму понад 8 млн грн. "Це стосується і гарячої води, і холодної води, і опалення, і утримання будинків і прибудинкової території", – повідомив заступник голови КМДА.

Тим часом, ремонтники "Київенерго", після ліквідації поточних аварій на тепломережах, на цьому тижні обіцяють впритул приступити до ремонту поломок на мережах гарячої води.
"Ситуація така: приблизно 600 (з них в зоні обслуговування" Київенерго "- 232, – ред) будинків залишаються без гарячої води, але ці адреси перегукуються з тими, які мають проблему з теплоносієм – джерело гарячої води той же, що і опалення. після ліквідації пошкоджень на теплових мережах по гарячій воді ситуація зміниться на краще", – каже Петро Пантелєєв.

Що робити, якщо немає тепла в конкретній квартирі

Крім загальноміських проблем, опалення в квартирах багатоповерхівок часто відсутня через поломки внутрішньобудинкової системи. Наприклад, якщо в під'їзді холодний стояк, причина може бути в тому, що в одній з квартир, підключених до цієї трубі, виникла повітряна пробка в системі опалення. "У такому випадку за допомогою необхідно звертатися в обслуговує будинок організації", – пояснили в департаменті житлово-комунальної інфраструктури Києва.

Проблеми з теплом можуть виникнути через поломки у внутрішній системі опалення в будинку. Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Якщо труба стояка гаряча, але батареї все одно холодні – проблема може також бути в повітряній пробці або в засміченні. "Щоб почистити радіатор повністю, його треба відключити від системи і прогнати через нього повітря під тиском. Самостійно це зробити неможливо, потрібен фахівець зі спецтехнікою і інструментами", – розповіли нам в приватній компанії, що займається сантехнічними роботами.

А ось усунути повітряну пробку, яка заважає подачі теплоносія батареї, нескладно: для цього на радіаторах є спеціальний кран. Якщо його відкрити і випустити з батареї невелику кількість гарячої води – вийде і повітря. Але якщо тепліше так і не стало – потрібно викликати сантехніка.