Народні гуляння, демонстрації, боротьба за права або поїздки на шашлики. Першотравневі свята українці почали відзначати задовго до Радянського Союзу і до політики жодного стосунку ця дата не мала. Уже значно пізніше її перефарбували в партійні кольори. А щоб транслювати наживо травневі паради, журналістам треба було пройти інструктаж співробітників НКВС.
Кілька десятків камер і більше сотні техперсоналу. І все, щоб наживо транслювати першотравневі демонстрації. Заради гарного кадру, згадує телеоператор Віктор Кущ, вимірювали все до сантиметра.
Кіно- і телезйомкою Віктор займається сорок років. Але саме з травневого параду почалася його кар'єра. Перший самостійний виїзд: він повинен був показати рух техніки по Хрещатику. Але перед цим – вперше потрапив на спеціальний інструктаж для журналістів. Розмову проводив співробітник НКВД.
"У них у всіх ліва рука трошки стирчить в бік, тому що тут же ж кобура з пістолетом. Він ходив перед нами і говорив: якщо хто-небудь з вас вискочить через канат, який був натягнутий, і перешкодить демонстрації – стріляю на ураження" , – згадує Віктор.
Крокував у колоні з транспарантами й історик Василь Яблонський, коли був студентом. Від університету до пам'ятника Леніну, якого зараз вже немає. Тоді, каже, свято для молоді було в тому, що у весняний день і не треба сидіти на заняттях.
"З кожним роком розуміли безглуздість цієї ідеї. Я почав вчитися у середині 80-х. Це захопило період перебудови. Абсолютно кардинально змінило ставлення до цього свята не тільки у мене, а й багатьох людей", – ділиться він.
Першотравень кияни почали відзначати близько чотирьох століть тому на горі Щекавиця. Тоді славили, звичайно, не трудящих. Це було свято весни. Проводили ярмарки та молодь гуляла по повній. Тепер тут кладовище.
І тільки в кінці 19-го століття, за часів Російської імперії, українці заговорили про боротьбу за права робітників.
Для України найважливішим став 1917 рік. Люди чи не вперше вийшли підтримати автономію держави. Але до влади прийшли більшовики, і протягом тривалого часу Першотравень мав "політичне забарвлення" – став символом робочої революції.
Таким це свято і бачив молодий оператор Віктор Кущ. У свою першу зйомку, незважаючи на настанови НКВСника, він перетнув огорожу. Заради гарного відео колони техніки. Віктору пощастило, що ніхто не помітив порушення, тому що свято було в розпалі.
"Відчуття свята було обов'язковим. Воно, звичайно, потім закінчувалося питвом горілки по парках. Елемент деякого примусу в цьому був. Всі підприємства отримували вказівки, що треба колону надіслати і прапори шилися, і гасла шилися", – згадує Віктор.
Ставлення до цих свят, особливо у киян, змінилося після аварії на ЧАЕС. Коли першотравневу демонстрацію проводили незважаючи на підвищений рівень радіації. Так про саму аварію повідомили пізніше. А з розпадом Радянського Союзу першотравневі демонстрації перетворилися в звичайні вихідні з поїздками на природу або дачу.
Але, на думку політолога Олексія Якубіна, зовсім викидати цей день календаря не варто. Адже в світі Перше травня є символом боротьби за права не тільки робітників, а й усіх найманих працівників.
"У нас є профспілкові рухи. Це свято, коли вони можуть виходити з демонстраціями з нагадуванням владі про те, що у нас є, наприклад, диспропорціями між зарплатами чоловіків і жінок, диспропорція між оплатою в різних областях", – говорить він.
Або ж просто залишити цей день звичайним святом весни.
Детальніше про свято і традиції різних країн читайте в нашому матеріалі: Бомби, мітли, шашлики і шампанське: що потрібно знати про свято 1 травня.