Джамала. Після перемоги на Євробаченні співачці було присвоєно звання "Почесний громадянин Києва" / Фото: Анатолiй Бойко
Майже в кожному європейському місті є люди, які удостоїлися звання почесного громадянина за особливі заслуги і досягнення, і Київ не виняток. У столиці – 57 осіб з таким статусом, з них 26, на жаль, вже немає в живих.
На відміну від поширеної європейської практики, де такі звання частенько привласнюють іноземцям, серед почесних громадян Києва іноземців немає. Всі вони кияни, за винятком доктора медичних наук Володимира Козявкіна, який живе у Львівській області.
Нагрудний знак "Почесний громадянин Києва" майстри роблять з позолоченого срібла
"Першим це звання отримав академік Микола Амосов 1997 року, а минулого року – співачки Ніна Матвієнко та Сусана Джамаладінова (Джамала)", – розповіли "Сегодня" в мерії.
Раніше це звання було присвоєно музикантові Святославу Вакарчуку, бізнесменові Віктору Пінчуку, актрисі Аді Роговцевій, акторові Богдану Ступці, плавчині Яні Клочковій, футболісту Андрію Шевченку.
До речі, вчора Київрада присвоїла звання почесного громадянина Іллі Ємцю – дитячому кардіохірургу, який першим успішно провів операцію на серці дитини, якій було вісім днів.
Як виявилося, особливих привілеїв чи пільг це звання не дає. Серед переваг: запрошення до участі у міських заходах, вільний прохід до мерії і інших комунальних підприємств. А також можливість першочергово потрапити на прийом до мера і інших столичних чиновників. Звання "Почесний громадянин Києва" підкріплюють атрибути: нагрудний знак (див. фото) з позолоченого срібла, його мінікопій (можна надіти на костюм), диплом, посвідчення та іменний годинник від мера.
Втім, експерти впевнені, що до звання потрібні додавати пільги. "Чиновники повинні приходити до почесних жителів і пропонувати допомогу. Це неправильно, що жодних матеріальних благ для них не передбачено. Повинні бути, наприклад, пільги на ЖКГ, безкоштовний проїзд, грошова допомога, право на оздоровлення", – вважає президент Інституту реформ і розвитку Києва Олександр Вовченко.
Юрій Рибчинський. Поет, народний артист України
"Посвідчення зберігається в папці. Мені його вручав екс-мер Леонід Черновецький, але, на жаль, цей документ жодних особливих привілеїв не дає, крім запрошень на заходи. Мені ніколи не доводилося його пред'являти. До речі, до революції, в царський період, звання "Почесного громадянина" багато давало, наприклад, безкоштовний проїзд в міськтранспорті. І це було правильно, так прийнято у всьому світі. До речі, до того як отримати таке звання в Києві, я став почесним громадянином міста Орлеан (Франція). Раз на рік вони надають можливість приїхати туди і жити там на повному забезпеченні мерії до 20 днів".
Олександр Омельченко. Екс-мер Києва
"Отримав звання "Почесного громадянина Києва" за розвиток міста: відновлення храмів, будівництво станцій метрополітену та вокзалу... Саме про це мені говорили, коли привласнювали звання. Далі нагрудний знак, грамота та іменний годинник. Вони у мене зберігаються разом з іншими нагородами – в комоді. Іноді переглядаю грамоту і знак – адже приємно ж! Годинник теж досі зберігся, деякий час його навіть носив. Але я не тільки отримував таке звання, але і вручав їх. Наприклад, особисто вручив атрибути почесного громадянина Києва нинішньому меру столиці Віталію Кличку, коли він став чемпіоном світу".
Олег Блохін. Екс-головний тренер збірної України
"Мені вручав звання екс-мер столиці Леонід Черновецький (2006 року за видатні заслуги в розвитку фізкультури і спорту, а також зміцнення авторитету Києва як столиці України. – Авт.). Всі нагороди у мене зберігаються на видному місці. Про пільги або привілеї, які дає це звання, ніколи не думав і не користувався. Мені просто було приємно отримати таке звання. У інших містах таких звань я не отримував. Я – киянин, і мені цього вистачає. Знак почесного громадянина Києва ніколи не одягав, навіть на свята , адже якщо одночасно надіватиму всі нагороди, які є, то, напевно, не зможу піднятися".
Олексій Кривопішин. Екс-голова ПЗЗД
"До такого звання ставлюся з дуже великою повагою і трепетом. Його отримав завдяки рішенню багатьох людей, а не просто хтось один підписав рішення. Дуже добре пам'ятаю, коли мені вручали звання "Почесного громадянина Києва". Тоді зі ста депутатів Київради за це рішення проголосувало 96 осіб. У мене навіть зберігся цей протокол. Звання – це колективне визнання за те, що я щось важливе зробив для міста, пишаюся такою нагородою. Зберігаються диплом і нагрудний знак вдома. А ось годинник не пам'ятаю щоб давали. Урочисто вручав мені звання Анатолій Голубченко (на той момент перший заступник голови КМДА. – Авт.)".
Як у світі: охорона житла в Мінську і квартира в Неаполі
У світі звання почесного громадянина будь-якого міста має досить вагоме значення, щоправда, привілеї скрізь різні.
Наприклад, в Британії, щоб підкреслити індивідуальність людини і відзначити її заслуги перед суспільством, на всіх офіційних листах вказують її особливий статус, що додає приводів для гордості всій родині.
У багатьох містах Франції почесним громадянам дозволяють не тільки їздити безкоштовно в громадському транспорті, але надають різного роду пільги при оплаті житлово-комунального господарства.
Тим, хто удостоїться почесного звання в Неаполі (Італія), навіть квартиру можуть дати за рахунок муніципалітету, якщо в цьому є потреба.
У Білорусі почесним громадянам Мінська надають близько десятка різних пільг: проїзні квитки на всі види громадського транспорту, пільгове встановлення телефону, техобслуговування і охорона житла, пільги на оплату "комуналки". За рахунок міськбюджету оплачують навіть паркувальне місце для одного автомобіля. Там чиновники настільки уважні, що частково оплачують поточний ремонт житла, щоправда, тільки раз на чотири роки. Але таких почесних людей в Мінську не так багато – всього кількадесят осіб.
А ось, наприклад, у багатьох містах Канади це звання не пов'язане з будь-якими пільгами і привілеями. Проте таке звання громадяни приймають з радістю – як особливий "комплімент" від міської влади.