У Київському області перепоховали останки воїна, який загинув в боях з вермахтом у вересні 1941-го року. Про це повідомили в прес-секторі СБУ в Києві та Київській області.
Сімдесят років поспіль воєнком 301-ї стрілецької дивізії 7-го стрілецького корпусу 26-ї армії Південно-Західного фронту полковий комісар Іван Васильович Миколаїв вважався зниклим без вісти під час оборони столиці України. І тільки кілька років тому співробітники Головного управління СБУ в Києві та Київській області в одному зі столичних архівів знайшли свідоцтво про героїчну загибель воїна у Бакумівці Київської області 24 вересня 1941 року.
На пожовклих сторінках архівної справи пошуковики знайшли свідоцтво учасника бою сержанта Петра Олексійовича Петрова: "В атаку нас повів поранений комісар 301-ї дивізії Ніколаєв. Все поле прострілювалося, а незабаром почався наліт ворожої авіації. Під час атаки потрапили під ураганний вогонь, і все ж нам вдалося увірватися в розташування гітлерівських військ і захопити багаті трофеї – вісімнадцять знарядь, обоз з боєприпасами та медикаментами. Комісар Ніколаєв отримав ще одне поранення в живіт. Ми його поклали на плащ-палатку. Увечері 24 вересня Іван Васильович помер і був похований тут, в лісі. Ця перемога дісталася нам дорогою ціною – з трьох сотень бійців, які атакували німецький гарнізон, після бою залишилося тільки сімдесят ... ".
Також з архівів стало відомо, що на фронті Іван Ніколаєв був з перших днів. В кінці липня 1941 року був призначений на посаду військового комісара 301-стрілецької дивізії, сформованої в Миргороді на Полтавщині.
З середини серпня Ніколаєв захищав східний берег Дніпра, а у вересні брав участь в запеклих боях на території Бориспільського, Переяслав-Хмельницького та Баришівського районів. Героїчно проявив себе під час штурму залізничного моста через річку Трубіж, очолив атаку і з запеклими боями прорвався на її східний берег. А через добу гітлерівські кулі обірвали його життя. Йому було всього сорок років.
Понад півстоліття після закінчення війни могила бійця Ніколаєва вважалася місцем поховання невідомого солдата. Займалася нею місцева влада і жителі села.
У минулому році відгукнулися родичі загиблого – дочка Людмила Ніколаєва та онучка – Катерина Рубцова, які вперше приїхали на місце загибелі свого батька і дідуся.
У День Перемоги останки загиблого воєнкома Ніколаєва були перепоховані з лісового масиву за селом в братську могилу в центрі Бакумівка.