/ Фото: Олена Расенко
На столичній станції метро "Золоті ворота" встановили книжкову полицю, взяти літературу з якою може кожен пасажир метрополітену. Вже з ранку на полиці лежало кілька десятків книг. Більшість з них принесли волонтери – співавтори проекту, а трохи згодом свої домашні книги на загальну полку стали приносити кияни.
Євген – фізик, і він давно на пенсії. Про те, що на одній з його улюблених станцій встановлять книжкову полицю, дізнався із засобів масової інформації. Прийшов глянути для себе щось почитати, а заодно поділився своїми домашніми книгами. "Ось, віддаю вчення Рули про розвиток органічного світу. Упевнений, що комусь це буде цікаво. Для себе я тут вибрав Акуніна. Одну його роботу я вже читав і ось, нарешті, прочитаю ще щось цього автора", – каже киянин Євген Страшевич.
Юрій теж технар і вже на пенсії. Він приніс в загальну бібліотеку п'ять книг. Каже, від серця відірвав велику, ілюстровану книгу про Африку. Ще він приніс підручник німецької мови, казки, кримінальний кодекс України. "Я вже все це прочитав, нехай інші тепер користуються цими книгами. Мені не шкода. Для себе, звичайно, зараз виберу щось почитати і обіцяю, що обов'язково поверну книгу, сюди ж, на станцію", – каже киянин Юрій Шкодник.
Надія – професійний буккер, і саме вона допомогла зібрати бібліотеку для станції метро "Золоті ворота". Погоджується, що більшість літератури, виставленої на громадські полки, на жаль, зникає назавжди. Однак, дівчина сподівається, що кияни стануть надалі поповнювати запаси таких "читалок" і звикнуть до громадської книги. А щоб якось об'єднати людей в їх любові до читання і дати їм відчути спільність, Надія та її друзі зареєстрували всі подаровані книги метрополітену в міжнародній системі буккросингу. Кожна книга отримала свій стікер (екслібрис) з номером, ввівши який в інтернет, можна дізнатися, хто ж читав цю книгу раніше, як довго і як часто вона змінювала власників. "Ми шукаємо літературу по пунктах здачі вторсировини. Туди часто потрапляють дуже хороші екземпляри. Копаємося, перебираємо гори паперу, і, якщо щось знаходимо варте уваги, то відкуповуємо книги за ціною макулатури або ж нам їх просто дарують. До речі, треба сказати, що іноді трапляються зовсім нечитані книги. Так нещодавно я розкопала шість томів Льва Толстого, які, судячи з усього, навіть не відкривали. Їх сторінки навіть ще були скріплені між собою, як після друкарні. Якщо ж ми бачимо, що книга хороша, але занепала, то ми її клеїмо, підшиваємо, відновлюємо і віддаємо в ті пункти, які підтримують міжнародну систему буккросингу", – розповідає професійний буккер Надія Букіна.
У метрополітені встановити подібні полиці з книгами обіцяють на всіх пересадочних станціях і кінцевих зупинках. Вже взяти книги почитати можна на "Золотих воротах" та "Політехнічному інституті". "Цілком можливо, що люди стануть класти на полиці не тільки книги. Студенти, думаю, можуть ділитися шпаргалками, рефератами, залишати читати свої дипломи. А залишати прочитані книги можна з номерами своїх телефонів, потім знайомитися і обговорювати літературу", – говорить начальник прес-служби КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон.
Серед затятих прихильників підземного читання – засновник групи з такою ж назвою в соціальній мережі киянка Анастасія Бондаренко. Дівчина стверджує, що стежить за читають киянами вже більше півроку. І за її словами, в руках у них виявляються різноманітні література. Анастасія фотографує їх, а знімки викладає в Інтернет. "Спочатку я робила фото нишком, але тепер не соромлюся – питаю, чи можна зробити знімок. Багато хто вже впізнає мене і сам охоче позує. Ось, сьогодні я сфотографувала чоловіка. Він читав "Лоліту" Набокова. Спочатку був проти, але потім позувати погодився", – ділиться Бондаренко.
Вчені ж нагадують – читання корисно. Книги збільшують словниковий запас, допомагають спілкуватися з людьми, додають упевненості в собі, розвивають пам'ять і дають можливість відволіктися від проблем.