Прогулянка по бульвару Шевченка в Києві: милуємося мозаїкою, шукаємо усміхнених блазнів і згадуємо про повстання солдатів-саперів

27 січня 2018, 09:12

Тут ми дізнаємося, що знаходиться в будинку, де жив відомий український художник

Бульвар Шевченка

Криваве повстання солдатів-саперів і мурал з продуктами харчування

Зараз на перетині площі Перемоги і вулиці Олеся Гончара тихо і спокійно . На фасаді одного з супермаркетів намальований вигадливий мурал , на якому люди поїдають фрукти на тлі київських мостів і пам'ятників.

Хоча багато киян пам'ятають про скорботне місце біля будинку №79 , де в 1905 році розстріляли повстанців солдатів – саперів і робочих з Шулявки .

Приводом до повстання послужив арешт саперів-зв'язківців, які відмовилися замінити страйкуючих працівників Київського телеграфу. В знак солідарності з заарештованими солдати однієї з рот збунтувалися, висунувши перед командуванням вимоги звільнити заарештованих і усунути командира роти. По місту вже тоді поширювалися листівки із закликами до повстання. На ранок солдати трьох рот – а це близько 800 чоловік, – озброївшись, рушили вулицями Києва (з Печерська до Шулявки), щоб об'єднатися з іншими військовими частинами і простими робітниками. Влада спробувала зупинити збройне повстання. На площі повсталих солдатів обстріляли царські війська. У сутичці було вбито і поранено з обох сторін понад 250 осіб. Влада оголосила в місті військовий стан, провели масові арешти, в тому числі 258 солдатів.

Відкрита сцена в саду, коледж і зірка

Житловий шестиповерховий будинок по бульвару Шевченка , 58 побудований в 1939 році, в ньому проживали працівники заводу " Ленінська кузня " .

Він поділений на яруси , а по центру – кілька радянських зірок .

У сусідньому будинку по бульвару Шевченка , 56 , зараз знаходиться Київський коледж з посиленою військовою та фізпідготовкою , а ще на початку ХХ століття тут можна було побачити розкішний сад з відкритою естрадою . Там співали популярні українські хори . Але на початку 30 – х років ділянку передали під забудову заводу " Ленінська кузня " . Там побудували дитсадок і майстерні , де навчали ремеслу дітей робітників заводу .

Притулок для бандуристів, прикрашений мозаїкою, і посмішки блазнів

Прогулюючись по бульвару , варто звернути увагу на будівлю №50-52 . Зараз там знаходиться Будинок національних творчих колективів України . Величезна будівля була побудована в 1970-80 роках .

Тут розмістилися адміністрації Академічної капели " Думка " , хору імені Верьовки , капели бандуристів , Інститут культурології Національної академії мистецтв України . Близько 15 років тому в будівлі провели реконструкцію , і будинок став більш затишним і презентабельним . Фасад прикрашений вишуканою мозаїкою . Там зображені квіти , птахи і безліч сюжетів з життя українців минулих століть .

Одним з помпезних будинків бульвару вважається особняк №48 – а . Він побудований на початку ХХ століття . На фасаді не тільки вишукана ліпнина у вигляді величезних " дорогоцінних " каменів , але і левові мордочки і усміхнені хлопчики – блазні .

У самому верху – бюст чоловіка , над яким височить корона .

У будівлі, де проживав знаменитий художник, тепер китайський ресторан

Варто заглянути у дворик будинку на бульварі Тараса Шевченка , 48 – а , щоб через арку пройти до старовинного двоповерхового будиночка під №46 .

Він побудований ще в кінці ХIX століття, і зараз в ньому облаштований китайський ресторан, де частенько бувають українські народні депутати і іноземні бізнесмени ... Будинок є пам'яткою архітектури. У ньому проживав відомий художник і вчений-хімік Петро Холодний, який намалював полотна "Виїзд із замку", "Похід князя Ігоря на половців". Але світове визнання він отримав завдяки намальованим іконам і вітражам, зокрема, в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, а також іконостас і фрески будинку духовної семінарії у Львові, ікони в церквах сіл Раделичі, Зубрець. Його творчість базувалося на українських народних традиціях і іконографії Візантії.

Стежка до провулку художниці Алли Горської

Від будинку №46 можна пройти до провулку Алли Горської . Він отримав свою назву в 2015 році на честь художниці , яка входила в групу " шістдесятників " .

Дисиденти , які поверталися з ув'язнення , зверталися до неї за допомогою . Горська померла в 1970 році при загадкових обставинах . Слідство прийшло до висновку , що її нібито вбив свекор через неприязнь , після чого покінчив життя самогубством . Але , за неофіційною версією , до вбивства причетний співробітник КДБ , який помстився Горській за оприлюднені факти про масові розстріли і поховання в Биківні . У провулку є будівлі з вишуканою ліпниною .

Одна з них під №3 . Вона побудована в 1911-1913 роках , в ній розміщувалося комерційне училище . Зараз там школа .

Фото: Анатолій Бойко