Бульвар Шевченка в Києві / Фото: Григорій Салай
Будинок, де жив вбивця прем'єр-міністра Російської імперії Столипіна
На початку бульвару Шевченка , 4 , (раніше – Бібіковській ) – жовтий особняк , зараз там реконструкція. Власником був київський адвокат Григорій Богров . На нижніх поверхах працювали магазини , а на верхніх – розміщувалися апартаменти. Син власника , Дмитро Богров , з браунінга смертельно поранив прем'єр-міністра Росії Петра Столипіна в оперному театрі в 1911 р. За що був повішений на Лисій горі . Незабаром маєток продали чеху Карлу Баксанту , під облаштування приватної лікарні . Під час революції будівля постраждала від снаряда , але після відновлення стала житловою , там проживав письменник Ісаак Бабель . За радянських часів в будівлі обладнали готель.
Кам'яні спокусниці на готелі
На бул. Шевченка, 5-7 – дві об'єднані старовинні будівлі. Зараз у них розмістився один з фешенебельних готелів . Особняку №5 , побудованому в стилі модерн, вже більше століття, але знаходиться він у відмінному стані. Варто звернути увагу на фасад. Перед входом, з боку бульвару , розмістилися дві скульптури дівчат з оголеним верхом , за що вони отримали прізвисько " холоднокровних спокусниць ". Колись семиповерхова будівля була популярним прибутковим будинком і належала відомому підряднику Льву Гінсбургу . Будівлю під №7 ( з 1912 р ) завжди використовували як готельний комплекс. До речі, там свого часу розміщувався комітет охорони пам'яток мистецтва та старожитностей. Під час Другої світової війни обидві будівлі постраждали, але після реконструкції було прийнято рішення їх об'єднати і створити готельний комплекс.
Особняк для "культурного" вермахту
Будівля на бул. Шевченка, 8/26 , візуально виглядає як будинок в будинку. Фасадна старовинна частина – двоповерхова . Світло- рожева споруда в середині ХІХ ст. належала статському раднику Івану Шпаковському . Після його смерті майно дісталося дочкам. Але незабаром маєток викупив цукровий магнат Микола Терещенко , після чого в ньому розміщувалися різні контори . Після революції тут тулилися різні відомства. А ось під час окупації Києва тут був штаб Альфреда Розенберга, де займалися вилученням та вивезенням з України культурних цінностей. Зараз приміщення займає один з банків .
Будинок київського мера -князя і левові голови
П'ятиповерховий особняк на бул. Шевченка, 9/28 , теж має свою родзинку. Колись він належав чолі Київського біржового комітету , купцю першої гільдії Миколі Хрякову . У будівлі розміщувалося одне з комерційних училищ і тулилося товариство любителів старожитностей і мистецтв . Цегляний особняк не має вишуканої ліпнини , але на ньому можна відшукати медичні символи , зокрема – кілька десятків символів зі зміями. Неподалік, на бул. Шевченка, 12 , знаходиться ще один легендарний особняк . Зараз там знаходиться музей ім. Тараса Шевченка , але спочатку там знаходився маєток генерала кавалерії Павла Олферьєва і майже півстоліття проживала родина генерала. Але потім його викупив київський міський голова , князь Сан-Донато , а потім маєток перекупив меценат Терещенко , який перебудував будівлю під свої потреби . Вишуканими прикрасами будинку можна помилуватися зараз : він прикрашений головами левів , людей і гербом цукрозаводчика .
Альма-матер письменників і вчених
На бул. Шевченка, 14 , зараз знаходиться Інститут філології університету ім. Тараса Шевченка. На будівлі встановлено безліч меморіальних дощок , адже в установі навчалося безліч легендарних особистостей: Костянтин Паустовський , Михайло Булгаков і його брат Микола ( в "Днях Турбіних" письменник описує Першу київську гімназію, яка тоді перебувала в цій будівлі ) . Серед тих, хто гриз граніт науки в цих жовтих стінах , були нарком Анатолій Луначарський , співак Олександр Вертинський та авіаконструктор Ігор Сікорський. Неподалік встановлено пам'ятник відомому історику і першому президенту Української Республіки – Михайлу Грушевському.
Час прогулянки: 20 хв.
Дистанція прогулянки: 560 м
Фото: Григорій Салай