/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні
Затишний куточок на розі вулиць Богдана Хмельницького та В'ячеслава Липинського – одне з найкрасивіших місць в історичному центрі столиці. Після реконструкції велотреку тут стало ще красивіше. "Сьогодні" пропонують прогулятися в цьому чудовому місці старого міста.
Обитель лиходіїв, перетворена на велотрек
Найцікавіша споруда тут – один з найстаріших велотреків Європи, історія якого почалася в 1913 році. Його звели на місці колишнього Афанасієвого яру, де раніше мешкали лиходії і жебраки. Тут у 1980 році проходили велозмагання літніх Олімпійських ігор! Однак в середині 2000-х велодром частково знесли заради парковки, але громадськість домоглася відродження споруди. У 2016 році напівзруйнований трек був відновлений, і тепер тут проходять велозмагання.
Канадський художник на червоному велобайку
Ще одна тематична прикраса велотреку – 15-метровий мурал "Велосипедист" на торці одного з старовинних п'ятиповерхових будинків (вул. Липинського, 13), побудованого ще в кінці XIX століття. Він немов намагається заїхати на велотрек на червоному велобайку.
На ногах у чоловіка спортивні сині кросівки. Канадський художник Еммануель Ярус (його автограф залишений в нижньому правому куті панно) зробив свій витвір у травні 2016 року, коли на велотреку тривала активна фаза ремонтно-відновлювальних робіт. Цей мурал цікавий тим, що є автопортретом. На жаль, вандали розмалювали частину авторського автографа незрозумілими карлючками.
Бронзовий гонщик і велосипед з минулого століття
Зовсім недавно велотрек прикрасила ще одна цікава родзинка – 20-а міні-скульптура пізнавального проекту "Шукай". Вона розташована на вулиці Липинського, 15, і присвячена, звичайно ж, велотреку.
Мініатюрного велосипедиста, що мчить на великій швидкості по білосніжних поручнях спортивної споруди, створив з бронзи скульптор Юрій Білявський. Якщо уважно придивитися до бронзового статуї – в ній можна впізнати велогонщика першої половини ХХ століття, одягненого у футболку-безрукавку, короткі шорти, а на ногах у нього спортивні гетри та легкі кросівки.
Рятувальники і жіночий університет з ликом покровительки мудрості
Пройшовши кілька десятків метрів від велотреку, зустрічаємо величний жовто-білий будинок з колонами і маскаронами. Вибудувана у 1912-1914 роках в стилі неоампір монументальна споруда за проектом архітектора Олександра Кобелєва призначалася для Вищих жіночих курсів – навчального закладу, який готував дівчат до самостійної професійної діяльності.
У Києві ці курси були відомі так само як "Жіночий університет Святої Ольги". Тут навчалася знаменита жінка-історик Наталя Полонська-Василенко. На центральному фронтоні будівлі "Жіночого університету" зберігся великий маскарон Афіни Паллади – античної богині мудрості, тактики і покровительки науки і мистецтв.
Тепер в цьому будинку під заступництвом грецької богині розміщується головний офіс ДСНС України.
Мавка, яка живе в дереві, і золотий фонтан
Наостанок пройдемося затишним сквером імені радянського льотчика Валерія Чкалова. Тут в тіні зелені сховалася загадкова скульптура з дерева. Це Мавка – персонаж усім відомої поеми Лесі Українки "Лісова пісня", яка через любов перетворилася у вербу. Таємнича фігура являє собою обличчя дівчини, яка загадково визирає зі стовбура напівзасохлого дерева. До речі, дерев'яні скульптури в цьому сквері були створені з метою підлікуваня дерева.
Крім Мавки, тут також розміщувалися скульптури "Крокодил" і "Бабки", але їх прибрали через зношеність. Пройшовши алеєю трохи вперед, потрапляємо під струмені одного зі знаменитих фонтанів Термена, встановленого тут в 1900 році.
Він примітний тим, що пофарбований в золотий колір і біля нього постійно збираються вуличні музиканти, які грають вальси Шопена та арії Моцарта. Словом, це цілком ідеальне місце для осінніх прогулянок і роздумів про життя.
Раніше в Києві Куренівський парк відкрився після серйозної реконструкці. Її проводили майже рік – з осені 2018-го.
Також ми писали, що в столичному ботанічному саду академіка Фоміна на станції метро "Університет" зібралися сотні людей. Вони прийшли не на екскурсію, а навести порядок. Центральні доріжки тут прибрані завжди, а ось віддалені частини саду – трохи захаращені. Тому волонтери вирішили зібрати сміття в парку і зробити його приємнішим для відвідування.