Величезний тунель під Дніпром, або затоплені бетонні ДОТи. Як захищався Київ у Другу світову війну, можна побачити і сьогодні. Будувалося все напередодні війни, коли відчувалася загроза. Під ногами – бетонна труба, занурена а в болото метрів на сім. Вона спускається вниз, під Дніпро. Там тунель прорвало ще в 1941-му, і затопило. Збереглося наразі лише його 700 метрів на поверхні, в лісі в межах Києва. Об'єкт відомий, як "Сталінське метро", під Дніпром мав ходити поїзд. Але возити не пасажирів, а військові вантажі.
"Готувалися, звичайно до наступу, до звільнення Європи, до перемоги світової революції. Такі гасла були популярні", – розповідає краєзнавець Валерій Лисенко.
Стати в нагоді цей тунель так і не встиг. А ось споруди, довготривалі вогневі точки, в 41-му прийняли бій з гітлерівцями. Дістатися до них можна, перейшовши мальовничі вали в селі Ходосівка. "Це підземелля київського укріпрайону. Вони частково підтоплені", – пояснює екскурсовод.
Тунелі тут тягнуться по сотні метрів. Вогневих точок – шість. Вибити звідси армійців нападникам не вдалося. Ворог схитрував, і дот обійшли. "Судячи з амбразури, його не дуже обстрілювали. А ось далі амбразури просто побиті", – говорить краєзнавець.
Йдеться про об'єкт "Наглядовий пункт". Це єдині в Україні вежі такого типу, які збереглися. З трьох сотень дотів збереглося кілька десятків. Частина засмічена, інші замулені, або з розбитими амбразурами. Але є й цілі. По деяких ДОТам можна навіть ходити. Хоча, насправді, більшість з них затоплені. А якщо пощастить – можна знайти річ з військової епохи – наприклад, заслінку бійниці вартового.
Вологі і темні тунелі можуть налякати, а можуть наштовхнути на думки про ту страшну військову епоху. Але як для заміської прогулянки вихідного дня – дуже цікаве місце.