Вулиця Ольгінська / Фото: Григорій Салай
Гурії з крилами і солдат Швейк
Вулиця Ольгінська з'явилася в кінці ХІХ століття , після перепланування садиби київського професора Мерінга . Назвали її на честь княгині Ольги , правда , в 1938 році вона носила ім'я поета Володимира Маяковського . Повернули історичну назву в середині 80 – х років минулого століття . На початку вулиці знаходиться особняк №2 / 1 , з незвичайною ліпниною у вигляді гурії з крилами .
У будинку проживали відомі актори : Дмитро Мілютенко і легендарний комедійний актор Микола Яковченко , якому поруч в сквері , біля театру ім . Франка , встановлений пам'ятник.
У будинку жив і засновник цього театру Гнат Юра , йому в сквері встановили пам'ятник в образі солдата Швейка.
Кіноактриса Ужвій і скандальний чиновник
Сварто звернути увагу на сірий будинок під №1/17.
Шестиповерховий будинок має свою декоративну особливість : на фасаді між 5 і 6 поверхом є фігурки жінок , які спираються на щити . Мешканці будинку вважають , що саме вони і охороняють всіх власників квартир від нечисті .
Будинок побудований в 1909 році, але через кілька десятиліть був зруйнований , заново відбудували його лише в середині ХХ століття .
Будівля будувалася для міського чиновника Всеволода Демченка , якого в Києві знали як головного " брусчаточника " . Він займався заміною бруківки в центральній частині міста і прославився скандалом з відмиванням грошей . Відомий будинок і завдяки своїм зірковим мешканцям . На меморіальній дошці на фасаді будинку сказано , що в цій будівлі проживала кіноактриса Наталія Ужвій з 1950 по 1986 р.
Святий на куполі і цукрозаводчик
Прогулюючись по Ольгінській , можна побачити багато незвичайного : мурал , де хлопчики міцно сплелися руками , носорогів , які оселилися на фасаді одного з бізнес – центрів , і Георгія Побідоносця , який бореться зі змієм , на скляному куполі .
Ще варто звернути увагу на особняк №8 . У двоповерховому зеленому будинку , побудованому в минулому столітті , зараз знаходиться комітет з питань містобудування та ЖКГ , хоча спочатку він належав київському купцеві – цукрозаводчику Сімхе Ліберману .
Каплиця новомучеників українського народу
Спускаючись від вулиці Ольгінської до Майдану , потрапляємо на невелику , але знакову для сучасної України алею Героїв " Небесної сотні " . Вона отримала свою назву після Революції гідності , і частина вулиці Інститутської була перейменована .
Саме на цій ділянці були розстріляні активісти Майдану . Зараз там розміщується меморіал на честь загиблих активістів з їх фотографіями і прізвищами .
Щодня іноземні туристи і прості українці приносять сюди квіти і лампадки . Там же встановлено величезний дерев'яний хрест з розп'яттям Ісуса . Поруч з меморіалом з недавніх пір функціонує невелика дерев'яна каплиця Непорочного Серця Матері Божої і новомучеників українського народу . До маленької святині проклали стежку , там встановили лавочки і висадили дерева .
Розстріли та Інститут шляхетних дівчат
Сучасний Міжнародний центр культури і мистецтв городяни більше знають як Жовтневий палац . Він знаходиться на алеї Героїв " Небесної сотні " , 1 , і має дуже багату історію .
Будівля будувалося в ХIХ столітті для київського Інституту шляхетних дівчат . У ньому надавали безкоштовне виховання дітям бідних дворян ( 10-13 років ) . Дочки багатих батьків теж могли навчатися в інституті , але за доплату . Навчали дівчат досить авторитетні люди , в основному професори Київського університету . Викладав тут відомий український композитор Микола Лисенко .
У радянські часи тут облаштували вищу військову школу , а за Сталіна в будівлі співробітники НКВС в підвалах палацу проводили допити і розстріли " ворогів народу " . Під час Другої світової війни будівля була зруйнована , але її відновили в середині минулого століття .
Фото: Григорій Салай