У неділю, 14 жовтня, жителі столиці відсвяткують День захисника України – одне з наймолодших національних свят, засноване 2014 року. Дату для нього обрали не випадково, а ґрунтуючись на давній традиції вшановувати українське військо у велике церковне свято – Покрову Пресвятої Богородиці.
У вихідні, а їх на цьому тижні буде аж три, пропонуємо прогулятися по вулиці Покровській, однією з найстаріших і найбільш унікальних у столиці.
Маленька, але унікальна Покровська: вулиця без магазинів, ресторанів і молодих будівель
У вулиці є кілька незвичайних особливостей. По-перше, тут немає жодного магазину, супермаркету і навіть, на щастя, МАФу. Немає і кафе, ресторанів або будь-яких інших розважальних закладів. По-друге, це одна з небагатьох вулиць Подолу, яка зберегла свою стару, дугоподібну форму: в результаті відновлення Подолу після пожежі 1811 року більшість вуличок тут стали прямими. І по-третє, тут взагалі немає "молодих" будівель. Що не крок – то пам'ятник архітектури з древньою історією. Тому так добре і чітко відчувається дух старого Києва.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
Дзвіниця, яка прожила 300 років
На початку вулиці Покровської обов'язково зупиняємося біля древньої дзвіниці церкви Миколи Доброго (№6). На охоронній табличці пам'ятки архітектури зазначено, що побудована вона була в 1716 році. Тільки уявіть – більше 300 років тому! Дзвіниця акуратна, з невеликою маківкою і хрестом зверху, красивими вітражами на вікнах. Дивно, що вона збереглася.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
А ось доля храму, який раніше був розташований поруч з нею, була не такою хорошою. Церква багато разів руйнувалася, її відновлювали, але до наших днів вона не дожила.
Шукаємо єдиний житловий будинок на вулиці
Через дорогу від дзвіниці вивчаємо ще одну унікальну будівлю (№9) початку XIX століття, що складається з декількох "шматочків". З головної дороги ми бачимо двоповерхову будівлю з ганком, але замурованими вхідними дверима.
Фото: Григорий Салай, "Сегодня"
А найцікавіше, звичайно ж, заховане за "спиною" двоповерхівки, так що пірнаємо в закритий дворик, вхід в який є з боку пров. Зелінського. Тільки тут видно, що до двоповерхового будинку примикає ще один, в три поверхи. І це єдиний на всій вулиці житловий будинок.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
Тут лишень два під'їзди, і, згідно з інформаційно-аналітичною системою управління житлофондом Києва, тільки 8 квартир. Тут же значиться дата побудови: 1810 рік. Цікаво, що якщо обійти будівлю з протилежного боку, житлового будинку теж не видно – натикаєшся на велику цегляну стіну.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
Церква, яка подарувала назву вулиці
За десять кроків від загадкового будинку №9 знову поринаємо в XVIII століття. Перед нами Покровська церква (№7), на честь якої вулиця отримала назву. Біля входу "зустрічає" Богоматір в оточенні синьо-жовтих прапорів.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
З усіх Покровських церков Києва цей храм – найдавніший. Побудований в 1766 році за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського в стилі українського бароко. Історія храму багата подіями. У ньому не тільки проходили богослужіння: в різні роки тут розміщувався архів, товариство охорони пам'яток і навіть склади. З церквою пов'язане ім'я Праведника Світу, священика Олександра Глаголєва, який під час війни ховав від нацистів євреїв.
Навчалися в давні часи, навчаються і зараз
У старому триповерховому будинку за №4/6 на вул. Покровській сьогодні розташований ліцей №100 "Поділ". Це одна з найпрестижніших шкіл міста, яку для навчання вибирають діти багатьох політиків і відомих людей. Але нас більше цікавить історія будівлі, а їй, на хвилиночку, теж уже понад 200 років!
У 1799-1801 роках у цьому місці був побудований Контрактовий будинок, де укладалися торговельні договори та контракти. Приміщення спочатку було двоповерховим: перший поверх – цегляний, а другий – дерев'яний. Під час масштабної пожежі на Подолі 1811 року другий поверх згорів. Відновлено будівлю було в 1819 році за проектом відомого архітектора Андрія Меленського. З середини XIX століття тут вже розташовувався навчальний заклад – Києво-Подільська жіноча гімназія.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
Третій поверх над будівлею і кілька прибудов з'явився в 1900-1901 роках, але свого призначення будова вже не змінювала.
До речі, як і зараз, кількість бажаючих навчатися тут в ті далекі часи зашкалювала. Після 1917 року гімназію спочатку реформували в трудову школу №19, а потім – в середню школу №100 (вона, як зазначено на сайті навчального закладу, описана в творах Олександра Копиленка "Дуже добре" і "Десятикласники"). У 1994 році школа стала ліцеєм.
Нагадаємо, "Сьогодні" продовжує спецпроект, в якому знайомить киян та гостей міста з архітектурними стилями столичних будівель, звених у різні часи. В кінці XVIII століття на зміну пафосному й помпезному стилю бароко в архітектуру приходить стриманий класицизм з властивою йому простотою, строгістю і монументальністю. У столиці в цьому стилі було побудовано не одну будівлю: починаючи від людних місць і закінчуючи навчальними закладами.
Крім того, раніше ми розповіли про цікавий маршрут, присвячений знаменитій українській поетесі, портрет якої прикрашає 200-гривневу купюру, – Лесі Українці. Подивимося по-новому на площу і бульвар, названі на її честь.