Прогулянка по Троїцькій площі в Києві: бюст Гоголя на будівлі оперети і легендарний стадіон

15 липня 2017, 09:19

Тут ми також помилуємося будинком з башточкою

Вулиця Велика Васильківська / Фото: Олександр Яремчук

Народний дім, який став Театром оперети

Троїцька площа ( колись називалася Либідською ) з'явилася в середині XIX століття . Після того , як був побудований Свято – Троїцький собор ( на вул . Жилянській ) . Від нього і отримала свою назву . Варто звернути увагу на будівлю по вул . В. Васильківській , 53 , де зараз розмістився Театр оперети . Вона була зведена на початку ХХ століття як Троїцький народний дім . Влада безкоштовно виділила земельну ділянку , а архітектор Геннадій Антоновський створив проект.

На будівництво виділяли гроші відомі меценати : брати – цукрозаводчики Бродські і лісопромисловець Семен Могилевцев . На початку ХХ століття в ньому знаходився Театр ім. Марії Заньковецької . А з 1967 року театр змінює назву на Київський державний театр оперети . На фасаді театру – бюсти Шевченка і Гоголя .

Стадіон на місці парку з автомобілями

Біля Троїцької площі розташований НСК " Олімпійський " . Він був побудований на місці Олексіївського парку , де на початку ХХ століття розважалася київська знать , а ще проводилася виставка автомобілів Fiat і Ford . Але все кардинально змінилося в 20 – х роках минулого століття , коли почалося будівництво стадіону .

Він був відкритий в 1923 році, після чого безліч разів перебудовувався . Змінювалося і його назва . Спочатку він був Червоним стадіоном ім . Троцького (1923-1924) , потім просто Червоним (1924-1935) , Республіканським ім. Станіслава Косіора (1936-1938) , Республіканським стадіоном (1938-1941) , Республіканським стадіоном ім . Хрущова ( 1941) , а під час окупації Києва німцями став Всеукраїнським ( 1941-1943 ) , Республіканським стадіоном ім . Хрущова (1944-1962) , Київським Центральним стадіоном (1962-1979) , Республіканським стадіоном (1980-1996) і з 1996 року – НСК " Олімпійський " .

Планетарій і першовідкривач комети

На Троїцькій площі знаходиться і Київський планетарій ( вул . Велика Васильківська , 57/3 ) . Він вважається найстарішим і найбільшим планетарієм в Україні . А за розміром купола він – на другому місці в Європі ( 830 кв . м ) . Київський планетарій з'явився в столиці в 1952 році завдяки ініціативі відомого вченого – астронома Сергія Всехсвятінского , але знаходився в Олександрійському костелі на вулиці Костьольній .

У будівлю на Великій Васильківській планетарій переселився лише в 1988 році. До речі , близько 15 років керував планетарієм Клим Чурюмов , першовідкривач комети Чурюмова – Герасименка ! А ще завдяки ініціативі Чурюмова Міжнародним астрономічним союзом було присвоєно малим планетам українські назви , такі як : " ( 2427 ) Кобзар " – на честь Тараса Шевченка , " ( 2428 ) Каменяр " , – на честь Івана Франка , " ( 2431 ) Сковорода " , – на честь філософа Григорія Сковороди .

Будинок фінансового махінатора і Троїцькі лазні

У 1892 році будівлю на В. Васильківській , 68 , належало штабс – капітану Олексія Данилевському , який " прославився " тим , що створив в Києві фінансову піраміду , яка лопнула з великим скандалом .

Будівля в 1898 році придбав купець Поллак . За проектом архітектора Андрія Краусса звели сусідній будинок , №66 , який поєднали тамбуром з побудованими в 1892 році двоповерховими Троїцькими лазнями . Обидві будівлі , №68 і 66 , використовувалися як прибуткові будинки . На перших поверхах – магазини . Тепер тут офіси .

Як будинок селянина став будівлею з вежею

Відомо , що в середині XIX століття одноповерховою дерев'яною спорудою на вул . Велика Васильківська , 60/5 , володів купець Крюков , але вже в 1885 році об'єкт переходить у власність селянина Соколова , який повністю зніс будівлю .

А на рубежі ХХ століття за проектом київського архітектора Андрія Краусса тут був побудований будинок – красень , який зберігся до наших днів .

Чотириповерхова будівля з башточкою має вишукану ліпнину . Перші поверхи займають бізнесмени , які обладнали там магазини .

Фото: Олександр Яремчук