Особливою родзинкою вулиці є триповерхова будівля на Паньківській, 9 / Фото: Анастасія Іскрицька
Столична вулиця Паньківська відома своїми легендарними мешканцями, серед яких – історики, співаки та письменники. Виникла вона в 30-х роках XIX століття, а в Генплані міста з'явилася тільки в 1836 році: проклали її для зручності городян. Перейменовувалася вулиця лише один раз, в середині ХХ століття, і була названа на честь російського революціонера Степана Халтуріна. Повернули їй історичну назву лише в 1990 році. Існує кілька версій походження назви: одні запевняють, що вона названа на честь українського письменника Пантелеймона Куліша, інші дотримуються думки, що названа вона на честь намісників Київських митрополитів Паньковичів, які й хазяйнували на цих землях ще в середині XVI століття.
ІНСТИТУТ В ПРИТУЛКУ
Будівля на вул. Паньківській, 2, в якій знаходиться Інститут психології ім. Григорія Костюка, раніше була однією з найбільш значущих благодійних установ у Києві – Маріїнський дитячий притулок. Влада вирішила безкоштовно виділити земділянку для будівництва. У благій справі взяв участь цукровий магнат – Микола Терещенко, він пожертвував на приют 25 тис. руб. Тоді в двоповерховій будівлі постійно проживали 50 осіб, а ще щодня приходили близько сотні. Незабаром побудували ще один поверх і прибудинкову церкву, а потім триповерховий особняк – дитсадок, який знаходиться у дворі.
ДІМ ГУЧНОГО ТЕНОРА
На другому поверсі п'ятиповерхової будівлі на вул. Паньківській, 3, в середині ХХ століття проживав відомий співак, тенор Михайло Мікіша. Зараз на будинку можна знайти меморіальну дошку на його честь. Він був впливовою персоною в сфері культури, навіть отримав звання професора. Був солістом в Київському, Харківському театрах опери та балету і навіть у московському Большому театрі. До нього частенько приходив у гості його колега і друг Іван Козловський, який встиг прославитися, виконавши Юродивого в опері "Борис Годунов" і Ленського в "Євгенії Онєгіні". Подейкують, що друзі часто виспівували в трикімнатній квартирі, та так, що чули не тільки сусіди, але й перехожі. Як і раніше, будинок є житловим.
КВАРТИРА ДЛЯ "ГЕНЕРАЛА МОСТІВ"
У невеликій квартирі на Паньківській, 5, жив творець сотень мостів (на території колишнього СРСР) Ісаак Баренбойм, якого в народі називають їх "генерал-директором". Адже хто б міг зараз подумати, що міст через Дніпро можна побудувати всього лише за півмісяця. У це складно повірити, знаючи, наприклад, 10-річну історію ще незавершеного будівництва Подільсько-Воскресенського мосту в Києві. Так, під час Другої світової війни "згори" надійшло розпорядження побудувати залізничний міст через Дніпро за 20 днів, і Баренбойм був одним з тих, хто займався найскладнішими ділянками. Завдяки його старанням міст був побудований за 14 (!) днів. Легендарний інженер мостів також керував будівництвом першого в світі суцільнозварного моста – ім. Патона. До речі, він же відкрив школу українських мостобудівників, яка отримала світове визнання. У будівлі зараз символічно розміщується держінститут "Укрдніпробудміст", який займається будівництвом і ремонтом доріг та мостів. Втім, і раніше в цій будівлі вирішувалася доля багатьох переправ, адже в гості до інженера з важливими питаннями часто навідувалися його колеги і чиновники.
БУДИНОК, ДЕ ТВОРИВ РИЛЬСЬКИЙ
П'ятиповерховий прибутковий будинок у стилі українського модерну на вул. Паньківська, 8, побудований в 1910 році на замовлення відомого на той час доктора і громадського діяча Йосипа Юркевича. Польський інтелігент брав участь у долі українського поета Максима Рильського, з батьком якого навчався в університеті. У будівлі розміщувалася редакція одного з українських педагогічних журналів, де друкувалися Борис Грінченко, Микола Вороний, і Максим Рильський, який частенько до редакції заходив особисто. Для поета це було не складно, оскільки він проживав з дружиною за тією ж адресою на верхніх поверхах. Не так давно була проведена реконструкція будинку, після якої дивним чином на ньому виросла мансарда.
ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ БУДИНОК
Особливою родзинкою вулиці є триповерхова будівля на Паньківській, 9. За цією адресою на останньому поверсі проживав відомий історик, голова Центральної ради і президент УНР Михайло Грушевський. Повернувшись з еміграції в 1924 році він з родиною оселився в цій будівлі поряд з апартаментами своїх родичів, адже будинок в якому він жив на цій же вулиці, був знищений більшовиками. Там зберігалися унікальна колекція старовинних килимів, різнокольорового скла, кераміки та бібліотека. У будинку №9 сім'я Грушевських займала дві кімнати, але незабаром був обладнаний і кабінет, в якому працював історик. У радянський час будинок перебував у комвласності, але це не заважало проживати там представникам легендарної родини. Останній з родини Грушевських покинув цей будинок в 1968 році. Зараз будівлю відреставровано, і в ній діє історико-меморіальний музей Грушевського, де можна розглянути особисті речі президента УНР.
ПРЕДОК ЗНАВЦІВ ТАЛМУДУ
Будівля сірого кольору на Паньківській, 10 побудовано в кінці ХIX століття. Відомо, що в ньому деякий час проживав молодий історик, дослідник французької революції Євген Тарле. Майбутній академік був купецького роду і служив розпорядником одного з київських магазинів. Але це не заважало йому з легкістю перекладати твори Достоєвського на німецьку мову, який він дуже добре знав. До речі, в його родині було багато цадиків (знавців і тлумачів Талмуда). Зараз будинок житловий, щоправда, скромна 3-кімнатна квартира обійдеться в кругленьку суму – понад півмільйона доларів, а оренда – тисячу на місяць.
Фото: Анастасія Іскрицька
Час прогулянки: 35 хвилин
Дистанція прогулянки: 520 метрів