Вулиця Винниченка знаходиться в Шевченківському районі / Фото: Анатолiй Бойко
Видавництво в польському інституті
Вулиця Винниченка знаходиться в Шевченківському районі і займає кілька кварталів. Вона виникла ще на початку ХХ століття і тоді називалася Новопавлівська. За радянських часів її перейменували на честь держдіяча Юрія Коцюбинського (сина письменника Михайла Коцюбинського). Перейменувати її на честь письменника Володимира Винниченка міськвлада намагалися з 2005 року, але вдалося їм це лише у вересні року нинішнього (нові таблички на будинках ще не з'явилися).
На цій вулиці затишно розмістився зелений чотириповерховий особняк №5, який зараз займає одне з українських видавництв. Там же "прописався " та Центр оцінювання якості освіти . А ще на початку ХХ століття будівлю було частиною Польського педінституту , а поряд – його гуртожиток, який зараз переробили під житловий будинок.
Вчений кіт від Пушкіна і лікарня лютеран
Особливу увагу привертає особняк на вул. Винниченка, 9. Сіра будівля, яка більше нагадує середньовічний замок, було побудовано в 1913 році на кошти київських німців – лютеран. Відомо, що проект створювали в Мюнхені, але керував будівництвом київський архітектор Едуард Брадтман (автор будівлі драмтеатру ім. Франка).
Незабаром в будинку відкрили лікарню і назвали лютеранською . Втім , цільове призначення особняка не змінилося й донині: зараз у ньому розмістилася Республіканська лікарня та кафедра хірургії медуніверситету ім. Богомольця . На будівлі можна відшукати меморіальну дошку на честь вченого- терапевта Вадима Іванова, який в 1933 році заснував в особняку терапевтичну клініку. За кілька кроків від лікарні знаходиться невеликий сквер, там на будові можна розгледіти барвисте графіті, де оселився пушкінський вчений кіт. Правда, він сховався на дереві, але ланцюги на гілках, за якими він ходить, так і висять.
Варто придивитися і до сусідньої будівлі №10, з колонами: в ньому раніше розміщувалося посольство США. Хоча дипломати вже давно переїхали в нове приміщення на вул. Сікорського, будівля досі залишається під охороною, тому потрапити на територію не вдасться.
Будинок тата Карло і "дух собаки Павлова"
Вулиця Винниченка плавно переходить в вул. Павлівську : її кияни більше знають як стежку на Солдатську слобідку . З'явилася вона в середині XIX століття і називалася Павловським провулком , а майже через століття її перейменували на вулицю Академіка Павлова – на честь вченого лауреата Нобелівської премії Івана Павлова ( творця науки про вищу нервову діяльність, знаменитого завдяки експериментам над собаками).
На початку вулиці розмістився багатоповерховий цегляний будинок №2 / 37, де можна побачити обличчя легендарних українських артистів – правда, лише на меморіальних дошках.
У цьому будинку проживали Борис Шарварко, Олександр Таранець (перший виконавець пісні "Пісня про рушник"), а також легендарний український актор Микола Гринько, який зіграв тата Карло у фільмі "Пригоди Буратіно" і професора у фільмі "Пригоди Електроніка".
Житло Хрущова і розстріляного інтелігента
На вулиці Павлівській колись діяв асфальтний завод і навіть ковбасна фабрика. Але до наших днів збереглося небагато історичних будівель. Серед уцілілих – особняк під №9.
Колись у ньому бували знакові персони в історії СРСР, зокрема перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Він оселився в цьому одноповерховому будинку відразу після визволення Києва у 1943 році, але на той час він не займав найвищий пост в СРСР. Прожив тут Хрущов недовго – зволів переїхати в особняк на вул. Герцена.
Відомо, що сама будівля була побудована в кінці ХIX століття і належала поміщику Василю Удовенку, який проживав тут з сім'єю. Господар-інтелігент займав високі посади, а за часів Гетьманату працював в МОЗ. Радянська влада була до нього нещадна: його звинуватили в контрреволюції, відправили на Соловки і розстріляли.
Обитель графіків і гірське графіті
Особняк на Павлівській , 10 , має історичну цінність . У 4 -поверховому цегляному будинку зараз розміщуються офіси декількох підприємств , але є і житлові квартири. Спочатку будинок дореволюційної споруди використовували як прибутковий , але після переходу влади до більшовиків будівлю було націоналізовано – втім, як і сотні інших цінних особняків в місті.
У середині ХХ століття в ньому проживав відомий графік, професор Художнього інституту Іларіон Плещинський : завдяки його працям світ побачив красиві пейзажі Києва та берег Дніпра на плакатах ще в 1927 році. Він також працював над художніми шедеврами " Шевченківського заповідника в Каневі ". Є на будинку і своєрідна мітка – яскраве графіті на бічній стіні , на якому зображені гори , море, світле небо і величезний замок . Зараз будівля потребує косметичного ремонту . А в будинку №8 по сусідству проживав " колега по цеху " Плещинський – графік Володимир Юрг , який зробив прекрасні ілюстрації до творів Михайла Коцюбинського .
Фото: Анатолій Бойко