Прогулянки під час карантину. Чому парк назвали Феофанією і як тут знайти цілющу воду

13 листопада 2021, 06:30
У парку можна побачити один із найкрасивіших храмів столиці, а також помилуватися гарними краєвидами

Вихідні можна із задоволенням провести у парку "Феофанія". / Фото: Колаж: Сьогодні

Одне з найяскравіших місць для прогулянок у Києві – столичний парк Феофанія у Голосіївському районі. Він є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та підпорядковується НАН України. Тут можна прогулятися по великій території, не боячись коронавірусу, посидіти на лавочці, заглянути в альтанку і помилуватися неймовірно красивими видами.

Чим тут зайнятися?

Місця на затишних доріжках парку вистачає всім. Тут гуляють мами з візками, роблять пробіжки любителі спорту. А у вихідні гуляє багато весільних процесій – місце відмінне для фотосесій у будь-яку пору року. І звичайно ж для романтичних побачень – тут можна усамітнитися в затишній альтанці та забути про все на світі.

Реклама

На схилах уздовж парку ростуть вікові дуби. Чимало дивовижних рослин можна зустріти і вздовж алей парку, слід звертати увагу на таблички, де вказані назви.

Дітям особливо подобається величезний корч у вигляді коня, на який люблять підбиратися найсміливіші, зображаючи з себе вершника або полководця. Тут іноді збирається черга з малюків та дорослих.
На території парку біля його найкрасивіших ставків можна насолодитися тишею та погодувати качок. Каскад із п'яти озер називають Палладинськими ставками, оскільки відомий вчений-біохімік Олександр Палладін любив відпочивати у будинку на їхньому березі.

Реклама

Реклама

У парку дуже гарні краєвиди. Фото: Олександр Марущак/Сьогодні

Чому Феофанія?

Ця територія за старих часів належала Києво-Печерській лаврі і називалася Лазаревщиною, на честь старця Лазяря, який тримав тут пасіку. Однак, на прохання київського єпископа Феофана Шиянова, ці землі невдовзі відвели настоятелю Михайлівського монастиря. Феофан збудував тут свою літню резиденцію та Михайлівську церкву. А місцевість почали називати Феофанія.

Храм-родзинка Києва

Свято-Пантелеймонівський собор у Феофанії – один із найкрасивіших храмів столиці. За старих часів тут діяв скит, який з роками швидко розширювався і не вміщав усіх бажаючих. Ченці звернулися із проханням про будівництво собору. 1905 року за проєктом архітектора Євгена Єрмакова почалося його будівництво, а 1914 року Пантелеймонівський храм було освячено. На жаль, подальша доля обителі була сумною.

У радянські часи (1920-х) частину приміщень віддали сільськогосподарській артілі, потім тут організували дитячу колонію на 173 дитини. У 1930-х остаточно розігнали всіх священнослужителів та у молитовному будинку облаштували склад, а на території займалися скотарством та тримали птахоферму.
Лише у 1990-х роках собор було повернуто церкві, і розпочалися роботи з його відновлення. Нині у храмі проводяться богослужіння, тут вінчаються кияни та хрестять своїх дітей. Можна вклонитися часткам мощів великомученика Пантелеймона, святого Миколая, преподобного Серафима Саровського.

Пантелеймонівський храм у парку Феофанія. Фото: Олександр Марущак/Сьогодні

Цілющі джерела

Тут же розташований жіночий монастир, який має свою велику історію. Він відроджувався вже у роки незалежної України.

Недалеко від нього проходить паломницька стежка, де розташовані кілька джерел. Джерела Святого Миколая та Святого Михаїла вважаються цілющими, джерела "Святого Пантелеймона" та "Пресвятої Діви Марії" – пам'ятники природи.

До купальні джерела "Сльози Божої Матері" їдуть паломники з різних областей та закордону, щоб отримати духовне та фізичне зцілення. Кажуть, у ній необхідно тричі поринути, перехреститися і прочитати молитву Святому Пантелеймону.

Чим ще визначна територія парку "Феофанія"?

  • У роки Другої світової війни велися важкі бої за оборону Києва, а саме восени 1941 року. Багато будинків постраждали від мінометних обстрілів.
  • Відомо, що у будівлі монастирського гуртожитку до війни розташовувалась філія київської психіатричної лікарні. Хворих не встигли евакуювати, і їх розстріляли німці, а у будівлі відкрили свій шпиталь.
  • У колишніх монастирських приміщеннях у 1950-х роках розмістився інститут електротехніки, де було обладнано дослідницьку лабораторію зі створення першої цифрової обчислювальної машини (ЦВМ). Лабораторію було обладнано 6 тисячами електроламп. Від жару лампи приміщення перетворилося на тропіки, і вченим довелося розбирати частину даху будівлі, щоб вивести зайве тепло. Так було створено перший у всій Європі комп'ютер.

Як дістатися?

Парк знаходиться за адресою – вул. Академіка Лебедєва, 37. Найшвидше доїхати туди можна маршруткою №444 від станції метро "Дружби Народів" або "Іподром" до кінцевої зупинки на вулиці Метрологічній.

Вхід до парку платний – квиток для дорослих коштує 40 гривень.

Раніше ми писали: