Проспект Бандери декомунізували двічі: що потрібно знати про перейменування в Києві

25 червня  в Києві суд повернув проспектам Бандери і Шухевича старі назви – столична Феміда частково задовольнила позовні вимоги і скасувала рішення про перейменування Московського проспекту на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Про це написав у Facebook директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Повний текст з мотивацією буде через 5 днів. Отримаємо повний текст, подаватимемо апеляцію. Боротьба триває", – йдеться в повідомленні.

Серед позивачів значиться народний депутат Ірина Бережна, як відомо, загибла в Хорватії 2017 року. А в процесі брала участь також мати Ірини Олена Бережна.

"Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі суддя, яка переслідувала майданівців, скасувала рішення Київради. У позивачів, російської агентури на чолі з гаспажой Бережной, була "нульова правова позиція", тому суддя до останнього затягувала винесення чергового ганебного рішення", – написав у Facebook директор українських студій стратегічних досліджень Юрій Сиротюк.

Уже в середу, 26 червня, стало відомо, що в Києві подадуть апеляцію на це рішення. Так, Київрада звернеться з апеляцією на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який скасував рішення столичних депутатів про перейменування проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича. Про це на своїй сторінці в мережі Facebook написав мер Києва Віталій Кличко.

"Реваншу не буде! По-перше: ми готуємо апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва, який скасував рішення Київради про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича. Йдеться про зміну в рамках декомунізації старих назв проспектів Московського та Ватутіна. І, по-друге, на наступній сесії Київради ми, по процедурі, ще раз приймемо рішення про відповідне перейменування радянських проспектів", – заявив Кличко.

У свою чергу, в Окружному адміністративному суді Києва роз'яснили, чому скасували перейменування проспектів Бандери і Шухевича в Києві . Вважають, що для нових назв було мало підстав.

"Зокрема, суд задовольнив частково позов ГО "Єврейська правозахисна група" і ГО "Антифашистська правозахисна ліга"до Київської міської ради та визнав протиправним і скасував відповідні перейменування. Зазначене рішення прийнято судом з огляду на порушення процедури щодо перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна, а також в зв'язку з відсутністю належного обґрунтування прийняття даних рішень", – повідомляють в суді .

Також зазначають, що при розгляді вказаної справи взято до уваги значний громадський інтерес, який відображений і в петиції проти перейменування. Мовляв, Київрада не врахувала їх під час прийняття рішення щодо зміни назви проспектів..

Двічі декомунізований

Один з двох десятків Московських проспектів на мапі пострадянського простору (причому два з них припадають на Україну), київська вулиця Краснокозача виникла 1961 року в результаті об'єднання кількох вулиць на кордонах Куренівки, Петрівки та Оболоні. 1976 року розширена до проспекту Краснокозача отримує нове ім'я – Червоних козаків, а 2004 року перейменовується на Московський проспект.

Якщо харківський Московський проспект, як і раніше, носить свою оригінальну назву, то столичний  Московський проспект став проспектом Бандери в червні 2016 року, коли на черговому пленарному засіданні Київської міської ради від 7 червня депутати прийняли рішення про перейменування 5 вулиць, провулка і проспекту, назви яких пов'язані з комуністичним тоталітарним режимом. Хоча не можна не відзначити, що назва Московського проспекту пов'язано з Московським мостом, а "комуністичної" назви Червоних козаків проспект позбувся, як ми вже писали, ще за 12 років до історичного засідання Київради.

Крім Московського проспекту, під роздачу потрапили також вулиця Баумана, вулиця Суворова і обидва Кутузова – провулок і вулиця. Остаточно нові назви були затверджені 9 серпня 2016 року.

Жарт історії

Проспект генерала Ватутіна в Дніпровському районі виник на карті Києва 1975 року – і тоді ж отримав свою назву на честь радянського воєначальника Миколи Ватутіна. З 1943 року генерал командував військами Першого українського фронту, під його керівництвом був звільнений в листопаді 1943 року Київ.

Ціна визволення Києва була кривавою – різні джерела називають від 380 до 417 тисяч убитих радянських солдатів. Відповідальність за такі високі втрати прийнято покладати на верхівку командування Першим українським фронтом, яка будь-що-будь хотіла піднести Сталіну подарунок до чергової річниці 7 листопада – звільнити під важливу дату перше велике місто з окупованих нацистами на території СРСР.

Сам генерал був смертельно поранений 29 лютого 1944 року на Рівненщині. За офіційною версією, його автомобіль обстріляли нацисти. За іншою версією, викладеною в мемуарах маршала Жукова – загін Української повстанської армії. Якщо версія радянського маршала відповідає істині, як тут не згадати розхожий тезу про те, що історія любить пожартувати.

Через сім десятків років після смерті генерала, в грудні 2016 року, проект рішення про перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича – на честь головнокомандувача УПА Романа Шухевича, успішно пройшов громадські обговорення. І хоча супротивників було досить багато (55%, або 3165 голосів "за", і 45%, або 2627 голосів "проти"), вже 22 грудня 2016-го фракція ВО "Свобода" винесла на сесію Київради питання про перейменування. Але київські депутати не захотіли назвати проспект на честь Шухевича: "за" проголосував лише 41 депутат при необхідних 61 голосі. На знак незгоди "свободівці" заблокували трибуну в сесійній залі.

Втім, 1 червня 2017 депутати все-таки віддали 69 голосів "за", і проспект Ватутіна в Києві став проспектом Шухевича. Син Романа Шухевича, депутат Верховної Ради Юрій Шухевич подякував депутатам міськради за це рішення.

Далі почалася звичайна в таких випадках правова чехарда. Незважаючи на те, що 13 червня Кличко підписав відповідне рішення , Окружний адмінсуд Києва заборонив Київраді подавати на підпис меру і публікувати документ до розгляду справи по суті. Про це на своїй сторінці в Facebook написала директор Інституту правової політики та соціального захисту Олена Бережна.

Згідно з документом, визнати перейменування проспекту незаконним вимагали громадські організації "Антифашистська правозахисна ліга" і "Єврейська правозахисна група". В Окружному адмінсуді підтвердили прийняття даного рішення, пояснивши, що воно не є остаточним у справі.

"Постанова про забезпечення позову, тобто суд призупинив перейменування проспекту Ватутіна в Шухевича. Постанова набула чинності в понеділок. Але це не рішення у справі. Наступне засідання на початку липня", – сказали в суді.

Тим часом 30 червня 2017 року рішення Київради про перейменування проспекту Ватутіна в проспект Шухевича набуло чинності.

Тепер, два роки по тому, ми маємо новий виток епопеї перейменувань.

Нагадаємо, що раніше депутати Харківської міськради вирішили перейменувати проспект Григоренка назад – на проспект Жукова. Слідом з'явився коментар голови Інституту національної пам'яті України Володимира В'ятровича, який пообіцяв, що Інститут планує звернутися до Генеральної прокуратури, щоб вона провела перевірку зазначених обставин і відкрила кримінальне провадження. Крім того, буде ініційована подача позову до адміністративного суду щодо скасування рішення Харківської міськради.