Кленова алея на Інститутській, пішохідна зона на Європейській, дерева посеред проїжджої частини Хрещатика – таким побачили Київ після революційних подій 2013-2014 років переможці міжнародного конкурсу "Територія Гідності", підсумки якого підвели вчора. За умовами, учасники з різних країн світу подавали проекти реконструкції Майдану і прилеглих вулиць. Всього було чотири номінації, 149 проектів. Ми дізналися, які роботи отримали найвищу оцінку.
На пам'ять. "Живий меморіал" з червоних кленів. Фото: А. Бойко
Червоний і зелений . Перше місце в номінації "Увічнення пам'яті Героїв "Небесної Сотні" дісталося колективу з Італії. Автори пропонують створити на Інститутській "живий меморіал" – алею з червоних кленів, колір яких нагадує кров. Рости дерева будуть в спеціальних розривах-проміжках в бруківці на місцях, де загинули люди.
Клени можуть з'явитися і на вул. Грушевського, а також на початку бул. Шевченка, де був пам'ятник Леніну (нового пам'ятника на цій ділянці не передбачено). Члени журі кажуть, що перевагу віддавали тим проектам, які пропонували щось нестандартне і уникали "совкового" підходу.
Перемога в номінації "Громадський простір Майдану та центру міста" дісталася проекту, розробленому колективом з Тайваню. "Ми практично відразу виключили ті роботи, де пропонувалося будувати підземні транспортні магістралі. Вибирали прості рішення – такі, як висадка дерев, розширення пішохідних зон", – пояснюють члени журі.
Судячи з проекту-переможця, Хрещатик і Майдан будуть потопати в зелені. Дерева "з'являються" і навколо монумента Незалежності і навіть на розділовій смузі проїжджої частини Хрещатика. На Майдані передбачений арочний місток, який з'єднує дві його сторони. Але головна ідея проекту в тому, що в облаштуванні оновленого простору і в догляді за ним повинні взяти участь не тільки жителі Києва, а й усієї України.
КОНЦЕРТИ І КНИГИ . У номінації "Український дім" перше місце посіла київська команда – той же колектив, який нещодавно переміг у конкурсі з реконструкції Контрактової. Більше уваги приділили навіть не самій будівлі, а території довкола. На Європейській вони запропонували змінити схему руху, щоб більша частина площі дісталася пішоходам. Тут можуть з'явитися лавочки з підсвічуванням, фонтанчики.
Український дім. Кіно під відкритим небом. Фото: А. Бойко
За будівлею пропонують облаштувати амфітеатр, а на стіні Українського дому встановити екран для перегляду фільмів. Також тут може з'явитися скейт-парк. "Всередині будівлі за умовами конкурсу практично нічого не можна було переробляти. Ми заповнили поверхи більш сучасними функціями. Тут є концертний хол, бібліотека, лекторії, кілька кінозалів, майстерні. На даху – оглядовий майданчик і ресторан", – говорить член команди-переможця Олена Ороп.
Складніше виявилося визначити переможця в номінації "Музей Майдану", який може з'явитися на вул. Інститутська, 3-5 (зараз тут пустир). Ні першого, ні другого місця ніхто не заслужив – всі проекти будуть доопрацьовуватись.
Музей Майдану. Може розміститися під землею. Фото: А. Бойко
А ось третє розділили два проекти з Ірландії та Росії. Перша робота – це концепція підземного музею з "лабіринтом світу" і цифровою експозицією. Імена всіх загиблих героїв і живих учасників Майдану будуть вигравірувані в бетонних елементах конструкції. У другому проекті для музею використовується підземний простір, укрите полем з трави з кам'яними брилами. У центрі меморіалу всередині шини горить вічний вогонь, обрамлятиме його коло з бруківки.
Другий проект музею. Вічний вогонь під брилами. Фото: А. Бойко
КОЛИ? Про терміни реалізації проектів влада Києва поки не говорить. Наприклад, проекти по музею Майдану будуть передані в Мінкульт, де їх проаналізують і проведуть додатковий конкурс. "Український дім належить Держуправлінню справами президента, потрібні будуть їх участь і підтримка. Що стосується меморіалу в пам'ять про загиблих, якщо всім проект подобається, його можна втілювати в життя хоч завтра", – каже головний архітектор Києва, Сергій Целовальник.
Не відома поки і "ціна питання". За словами мера Кличка, коли буде розроблений кошторис, стане зрозуміло, що місто зможе зробити за свій рахунок, а на які ідеї знадобиться допомога з держбюджету або меценатів.
До речі, дехто залишився незадоволений конкурсом. Архітектор Ігор Свистун дивується, що більшість переможців – іноземці. "Взяти, наприклад, переможця в номінації на облаштування громадського простору. До цієї роботи багато питань. Що пропонують автори – висадити побільше дерев? Так для цього і конкурс не потрібний, будь-який працівник жеку може це зробити. А якщо придивитися до деталей проекту, можна помітити серед цих дерев паркувальні місця для авто – навіщо це людям?" – говорить він.