Чим дивує садиба Акима Сулими у Києві / Фото: Колаж: Сьогодні
Одна з найцікавіших споруд у столиці – садиба Якима Сулими або, як її ще називають, "Сулимівка". Спорудження будівлі розпочали у 30-х роках XIX століття. Будинок на Лютеранській, 16, проєктували як міський палац, але він став богадільнею – притулком для хворих та інвалідів.
"Сьогодні" дізналися, які таємниці приховує палац.
Історія садиби
Палац будував у 1833-1835 роках Яким Сулима – далекий родич гетьмана Івана Сулими. Проєктував будинок відомий архітектор Людвік Станзані. На жаль, власник так і не побачив свій будинок у готовому вигляді – помер 1840 року.
1859 року його дружина Уляна Степанівна передала садибу Київському товариству допомоги бідним. Із садиби зробили богадільню, на її території була їдальня для бідних, притулок для літніх та незаможних вдів. 1866 року в лівому крилі будівлі спорудили церкву Олександра Невського. Благодійну установу закрили 1919 року, а церкву розібрали.
У 1928 році в садибі сталася пожежа, але потім будівлю реконструювали.
Ревнива примара Якима Суліми
Згідно з легендою, після смерті Сулими його дружина вийшла заміж вдруге за генерала Миколу Ловцова. Як стверджують, відтоді й почав приходити привид колишнього господаря – першого чоловіка.
У вікнах верхнього поверху люди нібито часто бачили білу постать. Думали, що це дух Якима, який не може покинути садибу. Мовляв, таким чином він показував дружині, що її ревнує. Тільки коли садибу передали на потреби знедолених, привид зник. Проте діти знали цю історію і дуже боялися туди ходити.
Розповідали, що з будівлі випадало каміння, а на горищі ночами нібито чувся гучний сміх.