Соціальне житло: міф чи реальність?

13 жовтня 2015, 09:00

У партії «Єдність» пропонують вирішення проблеми соціального житла за рахунок спеціального фонду муніципального житла, знизивши вартість оренди квартири.

Кризові явища в будівництві – справа нерідке. Столицю періодично "трясуть" різні будівельні скандали. Один з наймасштабніших за останній час – "Еліта-центр", який залишив тисячі жителів столиці без грошей і житла. Є в місті й менші за масштабами проблеми – Троєщинські вежі, наприклад.

Однак мало хто згадує про ще одній проблемі, якої в місті практично не приділяють уваги. Це – "квартирна черга". У ній, за різними підрахунками, коштують від 30 до 65 000 осіб – і це тільки в Києві. В Україні таких людей близько мільйона. Кілька років тому програма забезпечення квартирами працювала справно. У 2004-2006 роках кияни щорічно отримували близько 300 квартир. З часом ця програма згасла – до нуля.

Реклама

Чи є можливість відновити видачу соціального житла киянам?

Ми поцікавилися у кандидата в депутати Київради від партії "Єдність", екс-президента ХК "Київміськбуд" Петра Шилюка.

За рік – жодного квадратного метра

Реклама

Цього року жоден черговик не отримав квартиру від міста. Раніше, кілька років тому, забезпечення міста соціальним житлом лежало на плечах забудовників. Вони повинні були передавати місту певну кількість квартир. Зараз зобов'язання забудовників зменшилися до пайової участі.

"Пайова участь у нас окремо йшло на економічний розвиток міста, а окремо рішенням сесії ми накладали на забудовників ще зобов'язання: 5% – на околиці і 10% – у центрі. 5% від 1,4 млн кв. м (приблизно стільки побудували в столиці за минулий рік. – Ред.) – це близько 100 000 квадратних метрів. Це хороших два будинки, більше, ніж 2 тисяч квартир", – пояснює Петро Шилюк.

Тепер забудовник повинен віддавати не квартирами, а грошима, які традиційно можуть піти на які завгодно потреби. Зараз пайову участь (відрахування, які сплачує забудовник місту) становить 4% від кошторисної вартості об'єкта. З тих же 1,4 млнв квадратних метрів, якщо врахувати, що собівартість метра – близько 7-8 тисяч гривень, це близько 400 мільйонів гривень, які можна відправити на будівництво соціального житла. "Чинна влада використовує ці гроші не за призначенням, або це просто не контролюється", – стверджує Шилюк.

Реклама

Хоча надія все ж є – якщо зайнятися всерйоз наданням соціального житла, потроху забезпечувати черговиків житлом так чи інакше вийде.

"Це житло для початку потрібно запланувати. Потім уже, на бюджетній комісії, визначити, скільки з бюджету на нього можна виділити грошей. Але будувати потихеньку потрібно", – переконаний кандидат.

Але навіть на те, щоб забезпечити житлом вже існуючу чергу, піде не менше... століття! "Деякі пишуть – більше 100 років. Просто взагалі жодної квартири не будувати – це погано. Потрібно вирішувати цю проблему, в рік будувати хоча б до 400 квартир", – пояснює Шилюк, підраховуючи середня кількість часу на роздачу квартир всім нужденним. Цифри виходять зовсім песимістичні: при споруді 400 квартир на рік і за умови, що черга не збільшуватиметься, на забезпечення житлом піде від 75 до 160 років.

Доступна оренда і заміна "хрущовок"

Піввікове очікування квартири – звучить одночасно і смішно, і сумно. Кияни розповідають забавні історії про людей, які стали на облік, будучи студентами, і отримали квартири вже в пенсійному віці. Проблему цю вирішити можна шляхом доступною оренди. За кордоном в розвинених країнах більше 40% живуть у найманому житлі.

Рішення проблеми пропонують, наприклад, в партії "Єдність". Як заявляв її лідер Олександр Омельченко, за рахунок спеціального фонду муніципального житла можна знизити вартість оренди квартири в три рази в порівнянні з ринковою. На місяць на знімання апартаментів буде йти до 2 тисяч гривень, а не 6, як зараз.

При тому, що більшість програм щодо забезпечення житлом в країні "стоять", це одне з найпростіших рішень.

"Усі програми, які були – 50 на 50, 30 на 70, молодіжний інвестиційний фонд, – припинили і зупинили. І держава ні копійки не виділила на будівництво житла. Тому потрібно сьогодні будувати і здавати в оренду за доступними цінами", – зазначає Шилюк.

Ще один спосіб поліпшити киянам житлові умови і заодно облагородити вигляд міста – це заміна "хрущовок". За рахунок побудови нових, більш високих будинків і квартир стане більше, і вид старих кварталів буде приємніше, а самі мешканці цих мініатюрних і незручних квартир отримають нове житло. Однак і з цим теж проблематично: у нас програма з реконструкції "хрущовок" не працює, а спроби такої заміни ще і упираються в небажання жителів відселятися.

"Має бути відселення для соціальних потреб, закріплене на законодавчому рівні. Потрібно, щоб програма реконструкції була на рівні держави, міністерства і міста. Я 20 років працюю над цією програмою, і все одно вона не йде. У Москві цю програму років 5 тому закінчили, а у нас ще не починали", – журиться Шилюк.

Першими в плані такої реконструкції, за його словами, повинні стояти райони, що знаходяться неподалік від центру, наприклад, Нивки, а також Воскресенка, частина Борщагівки.