Розкопки. Так виглядало унікальне місце на Поштовій 2016 року / Фото: Олександр Яремчук
Депутати Київради підтримали за основу проект рішення про створення на Поштовій площі музею археології Києва, а з інвесторами будівництва ТРЦ, де 2015 року виявлені будинки і квартал ХІ-ХІХ століть, хочуть розірвати договір.
Проект рішення буде доопрацьовуватися і повторно виноситися на сесію. Щоб створити музей (він згодом може стати філією Музею історії Києва), потрібно розірвати договір з інвестором будівництва ТРЦ на Поштовій площі й оформити право власності земельної ділянки площею 0,83 га.
"Ми не проти створення музею археології на Поштовій площі. Але категорично проти перенесення до підземелля нашого музею, що раніше фігурувало в проекті рішення. Вчора всім колективом були в фойє мерії. Нам вдалося прояснити ситуацію з авторами проекту рішення. Тепер чекаємо його повторного розгляду", – розповіла "Сегодня" директор Музею історії Києва Лариса Булавіна.
Представники інвестора скандальну ситуацію не коментують.
Проект передбачає передачу об'єкта у власність міста, укладання договору про продовження археологічних робіт (вони зараз не ведуться). Крім того, потрібно прорахувати фінансову сторону питання – скільки музей коштуватиме місту, остаточно визначитися з його назвою. Також документ передбачає проведення міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею археології Києва.
Раніше ми писали, що кияни б'ють на сполох: стародавні будови і вулиці часів Київської Русі, знайдені археологами на Поштовій площі, можуть зникнути. За словами активістів, частина розкопок вже затоплена водою, а на дерев'яних знахідках від вогкості виросли гриби
Торік, 29 грудня, археологи почали роботи щодо захисту і збереження в зимовий період дерев'яних знахідок на Поштовій площі.
Нагадаємо, розкопки на Поштовій площі почалися два роки тому, оли під час будівництва підземного ТЦ робочі виявили стародавні артефакти. З тих пір археологи розкопали залишки давньоруської садиби (XI-XII ст.), знайшли шість князівських печаток (XI-XII ст.), 70 срібних і мідних монет (початок XVIII ст.), стріли, ядра, кулі і навіть поховання XI-XII ст.