/ Фото: Анатолiй Бойко
Гучний Театр на Подолі, який є героєм інтернет-жартів і сумнівною спорудою для любителів булгаковського Києва, став номінантом на премію імені Міса ван дер Рое.
Архітектурну нагороду вручають від імені Європейського Союзу за кращий некомерційний проект.
Два роки тому будівельні ліси з театру знімали під крики "Ганьба". Кияни, які побачили перші фотографії оновленої споруди, прийшли на церемонію відкриття висловити своє обурення. Гарячі голови не остудив навіть холод і мокрий сніг.
Появу такої споруди називали катастрофою. Ані час, ані номінація на престижну європейську премію не змінили думки тих, хто переживає за долю цієї частини Києва.
"В даному випадку все очевидно, по-перше, це габарити, по-друге, це матеріали, по-третє, це сам спосіб вирішення об'єкта. Він став домінуючим, розірвав візуальні зв'язки, ритм забудови, зруйнував порцеляцію, тобто історичне планування яке тут було ", – вважає мистецтвознавець Ольга Рутковська.
Зовнішній вигляд театру вивчала як державна будівельна інспекція, так і додатково створена через гучний скандал комісія. Театр тим часом став героєм численних жартів. Його називали і контейнером, і крематорієм, і навіть п'ятим блоком Чорнобильської АЕС.
Минуло два роки, і тепер театр буде оцінювати не український інтернет-сегмент, а журі премії Міса ван дер Рое, що не може не радувати творця будівлі, архітектора Олега Дроздова.
"Україна потихеньку входить в карту архітектури європейської і світової. І цей процес дуже-дуже важливий", – сказав він.
Критика, з якою зіткнувся театр, свідчить про те, що в Києві дуже мало справжньої сучасної архітектури світового рівня, вважає художник.
"Місто, яке занурилося в таку радикальну бутафорію з порушенням всіх правил добросусідства, сформувало досить деформоване усвідомлення того, що таке добре і що таке погано", – заявив Дроздов.
Премію імені Міса ван дер Рое вручають кожні два роки в травні. Її лауреатами, наприклад, ставали Оперний театр в Осло і берлінський Новий музей. Серед переможців – концертний зал у Рейк'явіку і одна з польських філармоній.
Цього разу журі обиратиме з понад півтори сотні претендентів. Спочатку сформують короткий список з сорока, потім звузять ще до п'яти. Кожен з п'яти проектів-фіналістів журі відвідає в повному складі. Якщо побувають у Києві, можливо, почують і голоси критиків.