Бійці. Солдати кажуть, що бесіди з незнайомками дають їм силу. Фото: Facebook.com / oleksandr.klymenko
Мешканки столиці підтримують українських бійців на передовій не тільки їжею і бронежилетами, а й добрим словом. Вже кілька місяців у столиці працюють "Телефонні феї": близько 30 дівчат різного віку та професій знаходять час, щоб подзвонити незнайомим солдатам, довідатися, як у них здоров'я і як пройшов день, з'ясувати, що вони їли і як давно спілкувалися з рідними. Один одного солдати і "феї" знають тільки по голосу і номером мобільного, але багато хто вже встиг стати близькими і потрібними одне одному людьми.
"ФЕЯ" ОКСАНА. "Стати "феєю" – непросто. Я ніколи не поділюся номером солдата з випадковою дівчиною. Я повинна бути впевнена, що для неї це не щохвилинна примха, а свідомий крок, і що вона буде щодня підтримувати свого підопічного. Адже він звикає до неї, починає відкривати душу. І тут важливо не зрадити довіру, не забути солдата", – розповіла "Сегодня" автор ідеї "Телефонна фея" Оксана Мельник.
Сама ініціатива, за словами "феї", народилася випадково: жінку попросили поповнити мобільний рахунок незнайомим солдатам, щоб ті частіше могли телефонувати рідним. Вона поповнила рахунок, а потім вирішила сама їм подзвонити. Не знаючи, як представитися, назвалася феєю. З часом хлопці стали самі дзвонити їй і щиро раділи спілкуванню. Тоді Оксана і зважилася залучити для дзвінків своїх подруг і небайдужих дівчат. Так і народилася спільнота "фей".
ТАБУ . У кожної феї – кілька підопічних. На спілкування в місяць дівчата витрачають від кількох сотень до тисячі гривень, але грошей вони не шкодують – радіють, що можуть хоч чимось допомогти солдатам. Найчастіше хлопці, відрізані від зовнішнього світу, запитують, які новини в столиці, чим живуть люди в інших областях. Для розмови існують обмеження: дівчата ніколи не розпитують бійців про місце їх дислокації, про кількість солдат у частині або як давно їм підвозили боєприпаси. Не зачіпають і особистих тем. Але розпитують, чим займався до війни, які плани на мирний час, і щиро бажають здоров'я і швидкого повернення.
"ФЕЯ" ІРА. "Найбільш важкою розмовою для мене була перша. Я дуже хвилювалася і не знала, що сказати бійцеві, боялася, що розревусь під час розмови. Його звали Міша, у нього був молодий і дзвінкий голос. Тепер я сама намагаюся жартувати, розповідати веселі історії. І кожного разу кажу, що все буде добре", – говорить "телефонна фея", а за професією бухгалтер Ірина Жилак. Всього столичні "телефонні феї" взяли під опіку спілкування близько ста бійців. Щоб стати такою ж феєю, не обов'язково приєднуватися до їх спільноти, кажуть дівчата: достатньо знайти через знайомих номер солдата і час від часу дзвонити йому, підтримувати бесідою, поповнювати його мобільний рахунок. Зараз до акції "телефонна фея" починають приєднуватися й інші міста.
"Феї кажу те, чого не скажу рідним"
"Пам'ятаю, одного разу я проговорив зі своєю феєю півтори години. Мені було важко в той момент – здавалося, що я більше не витримаю всього цього, був важкий бій... Але спокійний голос моєї феї повернув мене до життя. Я мало знаю про цю дівчину. І навіть не впевнений, що ми зможемо зустрітися з нею в мирний час. Я сам з Рівненської області, туди ж і хочу повернутися живим. А фея Наталія живе і навчається в Києві на філфаку. А ще у її сусідів є кішка, а у самої Наташі алергія на корицю. Я навіть не став розпитувати, який вона має вигляд і скільки їй років. Просто намалював собі образ, і тепер уявляю худорляву, світловолосу співрозмовницю з карими очима. Ту, яку я захищаю", – розповів "Сегодня" боєць Олександр Доценко.
За його словами, таке спілкування солдатам необхідне – адже є речі, які не завжди хочеться розповідати рідним, щоб зайвий раз не турбувати їх. Крім того, дзвінки від незнайомих людей і їх щира участь допомагають зрозуміти, що солдат чекають не тільки їх власні сім'ї, а й усі українці.