/ Фото: Олександр Яремчук
Наприкінці листопада відсвяткував 100-річний ювілей видатний український вчений, академік Борис Патон. Столітнього віку досягла і Національна академія наук України, яку він беззмінно очолює з 1962 року. Сьогодні і ми пропонуємо відзначити ці дати і прогулятися вулицею Володимирською, на якій зосереджено багато "наукових" будівель.
Будинок вчених в старовинному особняку
Почнемо свій маршрут від "Золотих Воріт". Через дорогу від них, за старовинним триповерховим будинком під №45, що виходить фасадом на вулицю, сховався невеликий особняк (№45-а) з бірюзовими стінами, з ризалітом і балконом над дверима парадного входу. Обидві будівлі були побудовані за проектом архітектора Олександра Хайнацького в 1891-1892 роках і становили комплекс однієї садиби, що належить спочатку, але дуже недовго, відомій родині Марії та Володимира Качал.
1947 року в особняку на Володимирській, 45-а, відкрився Будинок вчених НАН. Тоді планували, що він займатиме приміщення недовго, до спорудження нової будівлі. Однак, як кажуть, нічого постійнішого, ніж тимчасове: через 71 рік Будинок вчених і нині там. Зараз тут проводять зустрічі різні клуби, відбуваються концерти та інші заходи.
Творіння Альошина: музей і конференц-зал академії
Зупинимося і перед монументальною будівлею під №55 з блакитними стінами і величезними білими колонами. Воно було побудоване в 1914-1927 за проектом видатного архітектора Павла Альошина. Зараз в цьому пам'ятнику архітектури розташований Великий конференц-зал Національної академії наук України, в якому проводять наукові з'їзди та конференції, економічні форуми, презентації, навчальні та ділові семінари. До тильної стороні будівлі примикає "Національний науково-природничий музей НАНУ" (вул. Б. Хмельницького, 15), створений 1966 року. Цікаво, що обидві будівлі спочатку проектувалися як єдиний комплекс для розміщення Ольгинської гімназії, проте життя внесло свої корективи.
Прижиттєвий бюст академіка
Затримаємося ще ненадовго біля будівлі Науково-природничого музею, і звернемо увагу і на бронзовий бюст Патона на гранітному постаменті: тут він знаходиться ось уже 36 років. Борис Євгенович – єдиний киянин, який за видатні заслуги удостоївся честі бути увічненим за життя, як двічі Герой Соціалістичної Праці. Автор роботи – народний художник України Олександр Павлович Скобліков. До речі, він же створив пам'ятник Євгену Патону, який встановлений на території КПІ, а також є скульптором монумента "Арка Дружби народів".
Від шляхетних дівчат до вершини науки
У будівлі з яскравим жовтим фасадом під № 54 на вулиці Володимирській знаходиться серце всієї величезної наукової організації – Президія НАНУ, який керує роботою академії. Побудовано її було 1851 році за проектом архітектора Беретті, і розміщувався тут спочатку пансіон шляхетних дівчат, яким опікувалася графиня Левашова. Наприкінці XIX століття в будівлі був добудований третій поверх, світила науки засідають тут з початку XX століття.
Сховище знань
Не забудемо і ще один пам'ятник архітектури – масштабну будівлю в стилі неокласицизму під №62, зведену в першій половині минулого століття. Зараз це один з корпусів Національної бібліотеки ім. Вернадського, яка також знаходиться в підпорядкуванні Національної академії наук. Тут розташовуються відділи стародруків та рідкісних видань, музичних фондів, Інститут бібліографічних досліджень та інші.
Нагадаємо, минулими вихідними ми пропонували вам познайомитися зі знаменитими будівлями і особняками столиці, вхід до яких обмежений. Цього разу ми побували в царстві грошей – старовинній будівлі Національного банку України на вулиці Інститутській, 9.
Крім того, ми побували у величезному парку розваг, який відкрився на новорічні свята в Києві. На ВДНГ можна зробити фото з героями мультиків і побачити магічний світ 3D.