Стильні прикраси з годинникових механізмів виробляє переселенка з Луганщини Ірина Проскуріна. Починалося все як хобі, а тепер майстриня мріє про відкриття власного магазину.
Зазвичай старі будильники люди викидають на смітник. А ось майстриня Ірина Проскуріна створює справжні шедеври.
У робочому кабінеті Ірини тисячі стрілок, болтиків і циферблатів. І все це треба розібрати, протерти від пилу і тільки тоді – мудрувати над виробом.
Композицію майбутнього кулона Ірина заливає епоксидною смолою, яка повинна сохнути протягом двох днів. Це – не найскладніше в роботі, каже майстриня.
"Якщо дуже вологе приміщення, якщо холодно, якщо протяг, вона може не застигнути або бути липкою як жуйка, або застигнути, але на ній з'являються бензинові розводи", – розповідає Ірина Проскуріна.
Прикраси Ірина створювала ще з дитинства. Але замість намистин і каменів вибирала металеві дроти і елементи різних запчастин. Коли на сході, звідки майстер родом, почалися бойові дії, дівчина переїхала до столиці і перетворила хобі на бізнес.
"Для матеріалу використовую механічний годинник: і наручні, і настінні, і кишенькові, де використовується справжня механіка", – говорить майстриня.
Стиль, в якому творить Ірина, називається стімпанк – поєднання фантастики і ретро-елементів. Крім прикрас, дівчина створює предмети декору та одяг.
Клієнтів на такий ексклюзив вистачає. Роботи Ірини Проскуреної замовляють і в Україні, і за межами. Майстер вже замислюється про відкриття власного магазину.
Нагадаємо, у Львові переселенка з Волновахи на гільзах і осколках снарядів малює картини. За рік жінка написала і продала більше 200 робіт. Як каже сама художниця, профільної освіти у неї немає, а картини "пише" серцем.
А 19-річна киянка Юліана Піменова через важку хворобу не вміє писати і читати, але навчилася створювати унікальні прикраси. Дівчина робить оригінальну біжутерію з глини.
Також українські дизайнери бавляться іграшковими потягами – вони розробили 3D-модель, яка виглядає точно як справжній поїзд. Правда, невеликого розміру.