Будівля блакитного кольору на вул. Тарасівській, 14, має свою особливу мітку
Неподалік від метро "Університет" розташована одна з найстаріших вулиць Києва – Тарасівська, названа на честь землевласника Тарасова. Офіційно вона з'явилася на початку ХIX століття і перейменовувалася лише один раз – на честь поета Івана Франка. Тут проживали викладачі університету св. Володимира (нині Шевченка). Саме з цієї причини вулицю, як і багато років тому, в народі називають професорською стежкою. Раніше вона була набагато довшою, але в 70-х роках ХХ століття скорочена через активну забудову. Під час розкопок на Тарасівській археологи знайшли мідну монету і два срібних денарія Антонія Пія: тоді вчені зробили висновок, що на цій території ще в II столітті до н. е. проживали люди з солідним достатком.
ДІМ МАСОНА І БАЛЕТМЕЙСТЕРА
Перший будинок на вул. Тарасівській, що на перетині з вулицею Льва Толстого, 19/1, має свою особливу історію. Краєзнавці запевняють, що садиба в кінці ХІХ століття належала чиновнику Івану Кірєєву. Крім мешканців, в будівлі також функціонував шпиталь для нижніх чинів. Поряд з будинком знаходилися два флігелі: там проживали студенти, серед них був і Михайло Грушевський, але до наших днів споруди не достояли. Відомо також, що в самій будівлі провів дитинство відомий художник і поет Максиміліан Волошин, картини якого зараз оцінюються в сотні тисяч доларів. У столиці його також часто згадують як масона: його посвятили в масонській ложі в Парижі в 28-річному віці. У цьому ж будинку, на початку ХХ століття, проживав відомий балетмейстер Серж Лифар: пізніше він емігрував до Франції, де прославився на весь світ і став засновником Паризького університету хореографії та Університету танцю. Навчальні заклади, засновані киянином, вважаються дуже престижними.
ОБИТЕЛЬ ЦЕНЗУРИ І ДРАМАТУРГІЇ
Будівля на вул. Тарасівській, 2, раніше належала професору Київського університету, філософу Оресту Новицькому. Його батьки-дворяни ще в дитинстві постаралися, щоб їх дитина отримала належне виховання. І не даремно старалися: наприкінці ХIХ століття він обіймав посаду голови Київського цензурного комітету. До речі, подейкують, що професорське будівлю зводили за проектом відомого архітектора Олександра Беретті, оскільки філософ з ним приятелював. Поряд з будинком розміщувалися три флігелі: в них проживали студенти, серед яких – відомий художник Микола Ге. Пізніше орендував тут апартаменти і український драматург Михайло Старицький: у той час він тут трудився над перекладом дитячих казок Ганса Крістіана Андерсена.
ЗАГОВОРЕНІ РОСЛИНИ
Семиповерховий прибутковий будинок бежевого відтінку на вул. Тарасівській, 8, має вельми незвичайний декор. Якщо придивитися, на ньому можна побачити безліч елементів різних рослин: ці трави, за словами старожилів будинку, дивним чином виконують бажання, пов'язані з кар'єрним ростом. З'явилася ця містична легенда неспроста: на цьому ж місці в кінці ХІХ століття перебувала одноповерхова садиба, де проживав відомий ботанік Афанасій Рогович – директор Ботанічного саду університету з 1852 року. Дворянин-професор був настільки захоплений своєю роботою, що зібрав унікальну колекцію, що налічує понад 12 тисяч гербарних аркушів. Подейкують, що в результаті тривалих досліджень рослин він відкрив якусь таємницю, і випадково заговорив це місце на удачу. Щоб бажання збулося, потрібно згадати його, стоячи біля парадного входу.
АПАРТАМЕНТИ ВЕРНАДСЬКОГО
Чотириповерхова будівля (вул. Тарасівська, 10) нині нічим не примітна. Але на початку ХХ століття це був один з елітних будинків, з розкішними величезними кімнатами. У ньому було всього 8 квартир, але цілих 34 кімнати! Тому мешканці у своїх апартаментах мали можливість облаштувати не тільки буфети, помпезні вітальні та окремі гардеробні, але навіть бібліотеки з лабораторіями. У всіх квартирах був покладений дорогий дубовий паркет, а стіни прикрашені писаними картинами. До речі, сходинки в будинку були зроблені з мармуру. Не дивно, що саме в цьому будинку в 1918 році оселився президент першої Академії наук України – академік Володимир Вернадський. Правда, прожив він тут трохи більше року.
БУДИНОК З МІТКОЮ І БІЛИМИ ГРИФОНАМИ
Будівля блакитного кольору на вул. Тарасівській, 14, має свою особливу мітку: на фасаді будинку, зведеного в кінці XIХ століття в стилі неокласицизму, вигравійований герб. Кому саме він належить, поки залишається загадкою. Але геральдисти запевняють: без дворян тут не обійшлося. На будинку можна також розглядати і особливий декор: тут впадають в очі не тільки квіти і вази, а й міфічні білі грифони. У цьому будинку одного разу побувала і відома українська поетеса Леся Українка, яка в березні 1889 року гостювала в квартирі свого рідного брата Миколи Косача. Про цей факт написано на меморіальній дошці. Відомо, що 18-річна поетеса під час свого перебування у родича займалася перекладами творів французького письменника Віктора Гюго.
ПРИСТАНИЩЕ АХМАТОВОЇ
У помпезній п'ятиповерховій жовтій будівлі з вишуканою ліпниною на вул. Тарасівській, 23/25, частенько бувала поетеса Анна Ахматова (Анна Горенко). Сама вона проживала поруч з особняком, у флігелі, який до наших днів не зберігся. Відомо, що спадкоємиця старовинного дворянського роду Анна навчалася у Фундуклеївській гімназії, потім – на Вищих жіночих курсах на юрфакультету. І щоб їй не доводилося далеко ходити на навчання, її сім'я осіла в 1914 році саме на цій вулиці. Ахматова – не єдина творча особистість з Тарасівської: по сусідству, в будинку №5, жив поет Василь Блакитний, а в будинку №8 – оперний співак Іван Стешенко.