Будівлю на вул. Воровського, 27, займає Науково-дослідний інститут ортопедії та травматології
Вулиця Воровського бере свій початок від столичного цирку і тягнеться до Львівської площі. Прогулюючись по ній, можна побачити справжнє нічне життя столиці: клуби, паби, ресторани... А біля будівлі під №17 – засумувати. Тут знаходиться найяскравіший пам'ятник безгосподарності київських чиновників – руїни легендарного Сінного ринку, який влада дозволили знести інвесторам в 2005 році, але натомість ті тут так нічого і не побудували, залишивши лише розруху. Багатьом киянам не подобається теперішня назва вулиці (названа в 1937 році на честь радянського революціонера і дипломата Вацлава Воровського). Куди миліша стара назва: Бульварно-Кудрявська. Адже на цій вулиці зберігся шикарний сквер вздовж бульвару, з лавочками та пам'ятниками, а в 90-х роках тут бігав трамвай №2 – прямо до залізничного вокзалу.
БУДИНОК МАТЕМАТИКА І СКРИПАЧА
Коричневий двоповерховий особняк на Воровського, 3, – одна з найстаріших споруд у столиці. Він побудований у стилі неоготики (в 1876 році). Проектом займався київський зодчий Павло Спарро, він працював архітектором в Києво-Печерській лаврі і спорудив четвертий ярус Софійської дзвіниці, а також будинки на вул. Пушкінській, Ярославській, Прорізній, Володимирській та Андріївському узвозі.
Власниками особняка були дворянин Василь Сербулов з дружиною Пелагеєю. Господар будинку був досить впливовою особистістю в столиці, адже, закінчивши фізико-математичний факультет університету св. Володимира, працював педагогом. Навіть написав підручник з арифметики. У сім'ї шанували музику, зокрема гру на скрипці, і тому не дивно, що їх син Михайло став досить відомим скрипалем. Проживши в будинку більше 20 років, сім'я вирішила переїхати і продала особняк. Новою господинею стала генеральша Єлизавета Глейніх, яка підтримувала будинок в хорошому стані. Зараз будівля відреставрована, і в ній розташовується ресторан.
МОДЕРН ВІД КОНДИТЕРА
Чотириповерховий прибутковий будинок на вул. Воровського, 19, вважався одним з кращих зразків стилю модерн у Києві. Будівлю називають будинком Септера, оскільки першим власником був купець 2-ї гільдії Август Септер, який до всього ще мав свою булочну і кондитерську. Підприємець придбав ділянку, на якій знаходився двоповерховий кам'яно-дерев'яний будинок і флігель, тому для зведення прибуткового будинку йому довелося знести попередній. Септеру грошей на прибутковий будинок не вистачало, тому він вліз у борги, взявши кредит під заставу. Але це того вартувало. Після відкриття річний дохід від здачі в оренду двох-і чотирикімнатних магазинів на першому поверсі становив 500, 600 і 800 рублів. А дохід від здачі в оренду квартир з усіма зручностями становив від 900 до 1100 рублів на рік. Зараз це житловий будинок, а на першому поверсі – теж магазини.
КЛІНІКА ІМЕНІ БРОДСЬКОГО
Розкішна одноповерхова будівля на Воровського, 20, до революції була більше відома як дитяча лікарня Товариства надання допомоги: тут лікували сотні хворих дітей з бідних сімей. Фасад будинку прикрашає орнамент з рослин, посередині зображена маленька дитина. Вона була побудована на кошти мецената і мільйонера Льва Бродського. Пізніше в цій будівлі розташовувалася клініка Софії Лихарєвої, дружини управляючого Київським окремим округом, під опікою якого знаходилося майно імператорської сім'ї Романових. Зараз тут знаходиться Академія мистецтв України.
КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕ
В особняку на вул. Воровського, 24, зараз знаходяться бізнес-центр і один із фешенебельних східних ресторанів. А адже колись, у далекому ХIX столітті, в ньому розміщувалося перше комерційне училище, курс навчання в якому тривав сім років. Установа з'явилася завдяки київським купцям, які придбали земельну ділянку і побудували будівлю для Політехнічного інституту. До речі, комерційне училище закінчив відомий вчений-радіоінженер Михайло Бонч-Бруєвич, який займався створенням електронних ламп і вперше організував їх вітчизняне виробництво. Він же спроектував і побудував у 1922 році першу в світі потужну радіомовну станцію, здатну вести мовлення на закордон.
ОСОБНЯК, ДЕ ЗАВЖДИ БУЛА МУЗИКА
Помпезну будівлю на вул. Воровського, 26, було побудовано в 1895 році за ініціативою Товариства розвитку початкової освіти, і вона вважалася будівлею Народної аудиторії. Щотижня в ній проводили різноманітні лекції та народні читання і давали цікаві концерти музиканти, зокрема – Микола Лисенко. У 1921-му в приміщенні Народної аудиторії почав роботу новостворений професійний український пересувний Шостий районний театр імені Лесі Українки. У 1930-му будівлю використовували як клуб для залізничників, і знову в ній звучала музика.
ГОТИЧНИЙ ЗАМОК ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
Будівля на вул. Воровського, 27, зараз займає Науково-дослідний інститут ортопедії та травматології. При ньому ж працює профільна клініка, де зараз лікуються десятки українських військових. А колись його називали "замком барона" – адже в ньому проживав статський радник барон Рудольф Штейнгель. Барон викупив ділянку землі з садибою, а архітектор Володимир Ніколаєв перебудував її в стилі неоготики. Але вже на початку ХХ століття будинок купив професор медицини Михайло Лапінський і облаштував у ньому фізіотерапевтичний санаторій, який діяв до 1919 року.
Всі фото: Анастасія Іскрицька
Час прогулянки: 50 хвилин
Дистанція прогулянки: 1037 метрів