Твір оспівує героїчне минуле Русі
22 січня шанувальників національного мистецтва чекає наймасштабніша постановка Національної опери України останніх років – опера Георгія Майбороди "Ярослав Мудрий".
Вперше ця опера була поставлена на сцені оперного театру України в 1975 р Юрієм Смоличем, диригентом Стефаном Турчаком, сценографом Федором Ніродом. Першими виконавцями головних партій були прославлені співаки Олександр Загребельний, Гізела Ципола, Анатолій Мокренко, Галина Туфтіна. І, протягом десяти сезонів, була єдиним оперним твором на древній історичний сюжет.
У 90-х роках опера зникла з репертуару театру. Але потреба в музичній інтерпретації власного історичного процесу залишалася, і в 2007 році опера "Ярослав Мудрий" була відновлена на сцені Національної опери України творчою групою: режисер Анатолій Солов'яненко, диригент Микола Дядюра, сценографи Фадей і Михайло Риндзаки. Головний режисер Національної опери України Анатолій Солов'яненко згадує, що музику до твору вибирали з двох варіантів: Юрія Мейтуса або Георгія Майбороди. Композитори свого часу майже одночасно написали свої твори, перший – у Донецьку, другий – у Києві. Зупинилися на останньому, масштабному.
"Вирішив поставити це монументальний, орієнтований на ідею національної єдності твір тому, що він оспівує героїчне минуле Русі, і його проблематика дуже актуальна для сьогодення, – розповідає Анатолій Солов'яненко. – Це одна із найбільш складних і масштабних опер в українському репертуарі. Її можна порівняти хіба що з "Богданом Хмельницьким" та "Борисом Годуновим". Задіяна майже вся трупа театру".
Переосмислення матеріалу сталося і в музичній площині. Диригент Микола Дядюра розповів: "Динаміка сучасного життя вимагає нових рішень. Ми зробили ряд купюр, які не позначаються на сюжетних колізіях. Партитуру опери не публікували жодного разу, хоча вона мала дві редакції. Збереглася остання, з правками Стефана Турчака. Однак вона не відповідала текстам клавіру, який був надрукований. Тому доводилося дуже ретельно розбирати кожну галочку або зірочку, якими Турчак позначав ці невідповідності. Це колосальна робота. Сподіваємося, що знайшли оптимальні варіанти, і надали динамічності уривків, в яких дія немов застигла".
На сьогодні опера не тільки не втратила своєї актуальності, а навпаки – з'явилася можливість подивитися на історичні події, історичні постаті з позиції дня сьогоднішнього. Можна тільки здогадуватися, про що думав Ярослав Мудрий, об'єднуючи два береги Дніпра, які плани будував. І відповіді на ці питання "зашифровані" в опері Георгія Майбороди "Ярослав Мудрий".
Головні партії виконують найяскравіші солісти Національної опери України Сергій Магера (Ярослав Мудрий, великий князь Київський), Вікторія Ченська (Інгігерда, його дружина), Лілія Гревцова (Єлизавета, їхня дочка), Петро Приймак (Гаральд, витязь Норвезька), Валентин Дитюк ( Журейко, муляр), Анжеліна Швачка (Джемма, дівчина з Сицилії).