Від коронавірусу в Києві щодня помирає по кілька десятків людей / Фото: Колаж: Сьогодні
У Києві ходять чутки, що столичні морги вже не справляються з кількістю померлих. За 25 жовтня померло 37 мешканців столиці.
Як справи насправді, сайт "Сьогодні" дізнавався, відвідавши кілька столичних моргів.
Місце скорботи
Біля моргу лікарні на Харківському шосе спостерігався справжній аншлаг. Біля виходу з моргу припарковано три ритуальні автобуси. Поруч із ними люди з квітами та сльозами на очах.
"Ховаємо дідуся – помер від серцевого нападу. Коронавірус тут ні до чого", – розповіла жінка з гвоздиками в руках.
Співробітники вантажать труну з тілом покійного в мікроавтобус, і везуть на цвинтар.
"Тут хороший морг, бачите яка будівля добротна. Ковідних небіжчиків тут видавали вранці, мені напарник казав. Їх ховають у закритих трунах і прощатися з ними не дозволяють. Зараз видають "звичайних". Але по-різному буває. Якось тут уже вбрали покійного в костюм, а з’ясувалося, що у нього був коронавірус. Довелося тіло покласти у спеціальний мішок, як цього вимагають правила", – розповів чоловік із ритуальної служби.
Виставка трун та вінків
Біля входу до моргу, де видають документи на померлих, стоять кілька трун. Ще більше їх усередині приміщення. Там влаштувалася ритуальна служба, й увесь коридор заставлений трунами та вінками.
"Вартість трун стартує від 1400 гривень і до нескінченності, скільки гаманець ваш дозволяє. Там у нас зал, де прощаються з померлим родичі. Всі труни та вінки – це як вітрина", – пояснила нам співробітниця фірми з надання ритуальних послуг.
Вона додає, що померлих від коронавірусу ховають у закритих трунах.
"Буває 3-4 таких похоронів за день, а буває зовсім немає – день на день не випадає", – каже співробітниця.
"Кохання є"
Біля моргу на вулиці Петра Запорожця ритуальних автобусів не було. Але до віконця з видачі документів постійно підходили люди – родичі померлих у лікарні.
Тут їх зустрічає маса оголошень, зокрема, про шахраїв, які телефонують стосовно ритуальних послуг – у таких випадках людей просять звертатися зі скаргами до поліції та Call-центру КМДА за телефоном 15-51. Громадян попереджають, що за підозри смерті померлого від коронавірусу, прощання з ним у ритуальній залі моргу заборонено. До віконця хтось причепив червоне серце, на якому написано: "Кохання є".
Будівля моргу досить стара. Хоча під нею теж є виставка трун та вінків. А місце, звідки вивозять тіла померлих, має пошарпаний вигляд. Поруч із моргом встановлено великий павільйон фірми, яка надає ритуальні послуги. Це викликає певний контраст. Втім, люди, які втратили рідних, цього не помічають.
Черги на Оранжерейній
У морзі на вулиці Оранжерейній кажуть, що кількість тіл померлих, які до них надходять, залежить від запровадження карантинних обмежень.
"Зараз лікарі через карантин не виходять додому, щоб констатувати смерть людини. Через це у нас може бути збільшена кількість тіл, що надходять до моргу. Особливо після святкових днів і вихідних – тоді працюємо в посиленому черговому режимі. Черги спостерігаються по понеділках, коли люди масово приходять за свідченнями про смерть. Але зараз ситуація стабільна, все як завжди. Скажу вам так, у 90-х роках трупів у нас було набагато більше, ніж зараз", – розповідає Олександр Михайленко, начальник Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи
Він запевняє, що трупи померлих від коронавірусу до моргу на Оранжерейну цілеспрямовано не надходять.
"Якщо людина хворіла і померла в лікарні, то її переміщають до лікарняного моргу, до нас не везуть – це не судово-медичний випадок. До нас надходять тіла, які спрямовує поліція. Буває, що людина з позитивним тестом на коронавірус вмирає вдома, і її везуть до нас. Але це не масово. Наші співробітники дотримуються всіх заходів безпеки", – пояснює Олександр Михайленко.
Він підтверджує, що людей, які померли від коронавірусу, ховають у спеціальних пакетах і прощатися з ними заборонено.
"Родичів про це попереджають. Вони підписують спеціальний документ, що ознайомлені з цим правилом. Робиться це, щоб не було прецедентів – у нас тіло забрали, а потім на вулиці десь стали, відкрили труну та прощаються, бо так заведено. Саме щоб такого не було й підписуються такі документи", – додає Олександр Михайленко.