Софійський собор / Фото: Анастасія Іскрицька
Співробітники Національного заповідника "Софія Київська" почали спелеоархеологічне дослідження в садибі Софійського собору: чекають несподіваних відкриттів.
"Розкопки проводяться на місці провалу, який стався в квітні в 25 м на північний захід від будівлі собору. Ймовірно, цей провал утворився над трасою стародавнього підземелля, яке в XVII-XVIII столітті використовувалося як монастирський погріб", – повідомляють в заповіднику.
Тут кажуть, що, судячи з архівних матеріалів, підземна споруда – велика і розгалужена печерна галерея, прокладена на глибині близько 4 м від сучасної поверхні. Окремі ділянки стін і склепіння цієї галереї в давнину були укріплені цегляною кладкою. У стінах галереї розташовувалися різні ніші, в яких зберігалися їстівні припаси і господарське майно Софійського монастиря.
"В кінці XVIII століття це підземелля припинили використовувати, засипавши в нього вхід. Протягом XIX-XX ст. На цьому місці неодноразово утворювалися провали, які в 1916 і 1970-х роках обстежувалися відомими київськими археологами – Олександром Ертелем і Ірмою Тоцькою. На жаль, їх дослідження залишилися незавершеними", – розповідають в "Софії".
З 2015 року на місці підземелля активізувалися руйнівні процеси, які призвели до утворення ряду нових провалів. Мета нинішніх досліджень, які проводяться під керівництвом кандидата історичних наук Тимура Бобровського, – розкриття одного з нових провалів, а також обстеження та зміцнення стародавнього підземної споруди.
Археологи чекають знахідки, пов'язані не тільки з самим історичним підземеллям, але і з унікальними культурними нашаруваннями, що утворилися навколо Софійського собору завдяки життєдіяльності киян протягом останнього тисячоліття.
Нагадаємо, в травні ми повідомляли, що в Національному заповіднику "Софія Київська" повідомили про початок грандіозної реставрації унікальних мозаїк, фресок і олійного живопису в Софійському соборі.
Раніше ми повідомляли, що одна з головних християнських святинь Східної Європи – Софійський собор – святкує 1000-річчя від дня освячення і першого богослужіння. Нагадаємо, згідно з "Повісті временних літ" собор був побудований в 1037 році князем Ярославом Мудрим після перемоги над печенігами, однак, як з'ясували вчені нацзаповідника "Софія Київська", звели святиню в другому десятилітті XI століття, заклали 4 листопада 1011 року, а освятили 24 травня (за старим стилем 11 травня) 1018 року. Будувати собор почав князь Володимир Великий, а завершив Ярослав Мудрий.
Також ми повідомляли, що унікальний старовинний живопис знайшли в Софійському соборі Києва. Його замалювали в 50 роках радянські реставратори, не побачивши в біблійних сценах нічого цінного. Тепер, щоб відновити реліквію, заповіднику "Софія Київська" потрібно півмільйона гривень.