Валентина Згурського підлеглі згадують, як хорошого керівника
Вчора в Будинку вчителя пройшло прощання з людиною-епохою – Валентином Згурським, який керував Києвом 11 років, з 1979-го по 1990 рік, а до цього очолював найбільше підприємство – НВО імені Корольова, яке розробляло унікальне обладнання для військової промисловості.
Він помер 24 жовтня, на 88-му році життя. Як кажуть його друзі, екс-мер пережив два інсульти, а в п'ятницю – не пережив обширний інфаркт. Поховали колишнього главу Києва на центральній алеї Байкового кладовища, похорон його організував футбольний клуб "Динамо". Попрощатися з ним прийшли сотні жителів Києва.
ЕЛЕКТРОНІКА. Вчора до редакції "Сегодня" дзвонили співробітники НВО імені Корольова і зі сльозами в голосі розповідали нам про Валентина Арсентійовича. "Він був керівник від бога. Для співробітників будувалося житло, щороку нас відправляли на оздоровлення до Криму і на Кавказ. У нас навіть був свій комбінат харчування! Хочеться сказати Валентину Арсентійовичу велике спасибі. І нехай земля йому буде пухом!" – Не стримувала емоції киянка Віра Михайлівна – колишня співробітниця НУО.
На підприємстві тоді працювало більше 24 тисяч осіб: воно забезпечувало електронікою всю оборонку СРСР, а розроблена на ньому апаратура допомагала відшукувати уранові руди. Це був другий за масштабами в Україні завод після "Південмашу".
ФУТБОЛ. На похорон екс-мера Києва прийшли політики, його колеги по мерії, а також співробітники футбольного клубу "Динамо", якому Згурський присвятив частину свого життя. "Валентин Арсентійович – наймудріший чоловік. Він завжди нам допомагав у важку хвилину. Завдяки йому в 1990-і роки київське "Динамо" не зникло, а навпаки – стало справжнім футбольним лідером! В цьому є величезна заслуга Валентина Арсентійовича – адже він допомагав нам вирішувати багато дуже важливих питань", – говорить "Сегодня" Ігор Суркіс, президент ФК "Динамо".
"Згурський був людиною слова. І підібрав в мерію відмінну команду – будівельників, технарів, учених. Тому швидко будувалися житлові масиви на Оболоні та Троєщині, відкривалися нові станції метро... Він любив Київ. І поважав його древню історію, – розповів "Сегодня" екс-мер Києва Іван Салій. – Найбільше мені запам'яталася людяність Згурського. Коли я став главою Києва в 1992 році, то не знав, за що братися. Але Валентин Арсентійович знайшов для мене вечір. Ми прийшли до мене додому, повечеряли, і він докладно розповідав мені про свої проекти, які хотів реалізувати в Києві. А після цього ми пару годин гуляли по центру столиці".
СНІГ. "Зі Згурським пішла ціла епоха Києва. Йому вдалося розширити межі Києва – до столиці відійшли села Корчувате, Пирогово, Троєщина, Стара Дарниця. Він умів працювати, не покладаючи рук. Місто розвивалося, будувалося і було охайним", – розповів "Сегодня" екс-мер Києва Олександр Омельченко.
Свій перший день на посаді мера Києва сам Згурський згадував так: "Після першої сесії зайшов до нового кабінету. І не знав, за що хапатися! Тут дзвонить Володимир Щербицький (перший секретар ЦК КП України. – Авт.), вітає. Відчуваючи мою розгубленість, питає: "Подивися у вікно. Що бачиш?" – "Сніг іде". – "Ось і займися розчищенням, щоб вранці люди нормально на роботу пішли". Так і закрутило мене. Часу сумувати просто не було", – розповідав колегам Згурський.