Анастасія дуже сумує за домівкою. Фото: В. Лазебник
"За домівкою сумую просто безмежно"
Переселенки шиють, конструюють, рятують і годують смачною випічкою
Вже більше двох років Київ, як і інші міста України, приймає тих, хто змушений був тікати від війни на Сході. За даними ДСНС України, за цей час тільки в столицю прибуло більше 50 тисяч переселенців. Багато з них вже облаштувалися на новому місці, хоча і мріють повернутися додому. "Сегодня" поспілкувалася з жінками-переселенцями, які почали життя в столиці з чистого аркуша і створили власний успішний бізнес, маючи при цьому мінімум коштів і підтримки.
ДЕСЕРТИ ТА КАВИ. Донеччанка Анастасія Ларкина вже більше року володіє невеликим кафе в центрі міста, на вул. Антоновича. За освітою Настя – офтальмолог, будинки працювала за фахом, а коли почалася війна, з рідними переїхала спочатку до Хмельницького, а потім до Києва. "Коли з роботою лікаря на новому місці не вийшло, я вирішила перетворити в професію своє захоплення випічкою всякої смакоти і відкрити невелике кафе. З цією ідеєю подалася на грант (конкурс проводився для вимушених переселенців) і, на превеликий подив, виграла його. Правда, отриманих грошей вистачило тільки на покупку кавомашини і духовки. Довелося шукати інвестора, вкладати сімейні заощадження. Навіть ремонт в кафе ми робили своїми силами", – згадує Анастасія і додає, що спочатку доводилося поєднувати роботу керівника, пекаря і бариста. Зараз в її закладі працює п'ять осіб – такі ж переселенці зі Сходу, як і вона. До слова, вся випічка та солодощі в кафе Анастасії готуються за її особистими рецептами. "Придумую, експериментую. Наші фірмові десерти – чізкейк з м'ятою і торт "Спартак". Такого більше ніде не спробуєте", – хвалиться дівчина. А ось від питання про рідну домівку відразу похмурніє. "Сумую просто безмежно. Мрію, коли закінчиться війна, відкрити кафе і в рідному місті. Можливо, навіть створити цілу мережу!" – каже Настя.
Кафе. Анастасія сама придумує рецепти солодкої випічки. Фото: В. Лазебник
СТВОРЮЮТЬ ОДЯГ. Професії переселенок Лілії Мавлеєвої і Гульшат Удовенко пов'язані зі світом моди. У столиці Лілія керує невеликим бюро з конструювання одягу (створення лекал в електронному вигляді) в Солом'янському районі, а Гульшат – швейною майстернею на Позняках. Минулої осені переселенки навіть взяли участь в київському тижні моди, втіливши в життя ескізи дизайнера з Луганської області Лесі Бондар, яка створила колекцію одягу в національному стилі. У рідному Донецьку у жінок були свої ательє з пошиття одягу, постійні клієнти, але коли почалася війна, довелося кинути все, захопивши тільки кілька валіз з особистим одягом. "Днями виповнилося рівно два роки, як ми з сім'єю приїхали до Києва. Було дуже складно. Перший час я працювала кравцем у невеликому ательє, потім зважилася відкрити свою майстерню. Зайняли грошей, влізли в борги, вивезли з Донецька швейне обладнання", – каже Гульшат. Зараз у жінки багато клієнтів, з'явилися нові друзі.
Ательє. Гульшат відкрила свою майстерню з пошиття одягу і взяла участь у показі мод. Фото: В. Лазебник
Облаштовує життя на новому місці і Лілія. Конструюванням одягу жінка займається разом зі своєю дочкою. "Після того, як ти 10 років вів свій бізнес, працювати на когось було важко. Я шукала різні варіанти, перший час вчила швейній справи переселенців. Потім стала грантером. Це дозволило придбати техніку, освоїти спеціальну європейську систему конструювання. Зараз плануємо створити свою швейну лабораторію. Благо, ця індустрія зараз переживає підйом", – каже Мавлеєва.
ІНТЕР'ЄРИ І РЕАБІЛІТАЦІЯ. Створити свій бізнес з нуля змогла і Ольга Лекова. "У Донецьку я працювала в будівельній компанії, а в Києві з чоловіком вирішили почати нову справу. З'явилася ідея створити студію ремонту і дизайну інтер'єрів", – розповідає Лекова. За рік дівчина створила чотири проекти. Ще два знаходяться в роботі, клієнти знаходяться не тільки в Україні, а й за кордоном. Однак відлуння війни дівчину переслідує досить часто. "Був один клієнт з неспокійної Сирії, який хотів квартиру під ключ у себе на батьківщині. Довелося зі зрозумілих причин відмовити... Часто згадую, як в рідному Донецьку, ще на минулій роботі, я брала участь в будівництві нашого аеропорту. Шкода, що плодів своєї роботи я більше не побачу", – каже Ольга.
Студія. Ольга стала дизайнером інтер'єрів. Фото: В. Лазебник
Світлана Шпак відкрила центр психологічної реабілітації, де застосовує незвичайну методику лікування – альфа-гравіті. Це комплекс спецтренувань, під час яких пацієнти прив'язані до стелі за руки і ноги, так що з боку це більше нагадує школу акробатів. Незвичайної методики дівчина почала навчатися ще в Луганську. "У такий спосіб людина повертає впевненість в собі і розкриває творчі здібності", – каже Світлана.