Інтерв'ю з Вахтангом Кікабідзе: "Мені говорили, що я міг би бути непоганим злодієм"

Напередодні свого туру по містах України (у Києві концерт відбудеться 4 жовтня) легендарний грузинський актор і співак розповів про сценарій до свого нового фільму, про те, що думає про поліцейських у Грузії, і про вирізаний фінал "Міміно"

— Вахтанге Костянтиновичу, в минулий приїзд у Київ ви розповідали, що почали роботу над сценарієм до фільму "Діагноз: грузини". Як просувається робота?

— Я вже закінчив сценарій. У нього буде 6 новел-короткометражок, ніяк між собою не пов'язаних. Спочатку я хотів сам узятися за режисуру, але потім зрозумів, що вже не потягну фізично. А ось зіграти одну з ролей — цілком! Один час думав цей проект зняти з українцями, але поки що все на стадії переговорів. До речі, якщо цю картину захоче зняти Росія, їм ніхто не повірить. Адже всі історії у фільмі трохи божевільні, що для грузинської нації звично. А ще скоро у світ має вийти моя книга. Спочатку хотів назвати її "Я — особа кавказької національності", але потім передумав. Чесно кажучи, я не люблю автобіографії, де постійно звучить "я, я, я", так що вирішив написати про людей, які з'являлися в моїй долі.

Реклама

— Скоро вийде фільм про життя Гурченко "Люся". Як ставитеся до байопиків про акторів? Самі б хотіли, щоб про вас зняли художній фільм під назвою "Буба", наприклад?

— Я Люсю дуже люблю, вона була великою артисткою. У кіно мені завжди подобалися дві жінки — Гурченко і Мордюкова. Пару років тому один канал зняв два докфільми: один про Люсю, а інший — про мене. Так ось, мій мені зовсім не сподобався: автори все побудували на піснях, а не на фактах біографії. А ось проект про Люду вийшов дуже цікавим. І буквально через місяць після його виходу вона пішла... Якщо я і хочу, щоб про мене зняли художній фільм або серіал, я про це ніколи не скажу — це ж непристойно. Якщо людина заслуговує, щоб її запам'ятали люди не одного покоління, все буде. На жаль, ще з часів Союзу про великих людей знімають і пишуть вже після їхньої смерті. Коли помер Висоцький, я прийшов до нього наступного дня на кладовище разом з Олексієм Петренком. Був ранок, але біля його могили вже стояли кілька сотень людей. Тоді я сказав Льоші: "Якби Володя знав, що його так люблять, він би із задоволенням помер ще раз". Ми ніколи не знаємо, що скажуть про нас після смерті. Але давайте будемо оптимістами, адже у нас ще так багато попереду (посміхається). А взагалі, я смерті не дуже боюся. Я ж не знав, що мене народять, тому треба ставитися до смерті філософськи.

Після слів про Висоцького мені на два роки закрили доступ до глядача.

Реклама

— Півроку тому ви напівжартома сказали, що збираєтеся просити політпритулку в нашій країні і навіть придбати тут квартиру...

— Ой, після цих слів вся Грузія почала переживати, що я переїжджаю в Україну. Я потім довго виправдовувався, але, дякувати Богу, вже всі забули про цей жарт. У моїй родині, звичайно, турбуються, що мене часто не буває вдома через гастролі. Але, погодьтеся, коли людина займається тим, що любить, у неї немає часу хворіти. Я знаю, що якщо перестану кудись їздити, то потім зляжу і вже не встану. Місце на чорний день у мене вже куплено, так що з цього приводу не переживаю. Шкода лише, що не можу їсти свою улюблену смажену картоплю — лікарі категорично заборонили. А ще — рибу, овочі, зелень, м'ясо, молоко. Загалом, можна тільки манну кашу (сміється).

— Що думаєте про білі і чорні списки артистів з РФ, які складають у нашій країні?

Реклама

— У списку, де числюся я, компанія чудова. Але в цілому такі речі пахнуть режимом, і робити їх не потрібно. Люди самі вирішують, до кого прислухатися. Свобода — це коли ми говоримо і не боїмося. Адже нас все життя вчили боятися. У молодості я завжди прокидався з тривогою, де дістати їжу чи одяг. Пізніше мені намагалися нав'язати думку про те, що я повинен боятися того, що кажу. Під час концерту пам'яті Висоцького я сказав кілька слів про те, що дійсно думаю, після чого мені відрізали шлях до глядача на два роки: скасовували всі концерти за дзвінком "зверху", ставку урізали до мінімальної. Якби я тоді не знімався, точно був би голодним, і мені було б нічим годувати сім'ю. Мені не раз говорили: "Не буде співати Кікабідзе, буде Іванідзе — яка різниця?". Через два роки міністра культури, який все це витворяв, зняли, і мене знову запросили в Москву. Але я сказав: "Поки новий міністр особисто мені не подзвонить, нікуди не поїду". Він, як не дивно, подзвонив, і ставку мені повернули.

— В Україну мода на поліцейських прийшла після досвіду у вашій країні. А самі ви коли востаннє стикалися з поліцією?

— Буквально кілька днів тому, коли їхав на машині по Тбілісі. Я зупинився на світлофорі, прочинив вікно. Помітивши мене, поліцейські одразу запитали: "Буба, вам чимось допомогти?". Вони дуже уважні, і я не перебільшую.

— Ваш батько пропав безвісти у 1942 році в Керчі. Що можете сказати дітям і дружинам, які також втратили рідних, — вже на нашій війні?

— Мій батько не був військовозобов'язаним, до того ж у нього зір мінус десять. Але він, журналіст, сказав моїй мамі, що йому соромно по вулиці ходити, і сам пішов на фронт на початку 1942-го. Коли почалося російське вторгнення в Грузію, я подумав, що якби батько був живий, він би не повірив у те, що відбувається. Люди, які втратили своїх коханих, повинні пишатися ними. Вони — герої! Коли я востаннє виступав у Києві, після концерту всі квіти відніс туди, де лежить "Небесна сотня".

Місце на чорний день я вже купив, так що з цього приводу не переживаю.

— Яке хобі ви зберегли протягом усього життя?

— Я — завзятий рибалка. Коли ми знімали фільм "Зовсім пропащий" за твором Марка Твена "Пригоди Гекльберрі Фінна", я умовив Данелія жити не в готелі, а на кораблі. А все для того, щоб вранці перед зйомками закидати спінінги з палуби. Через кілька днів капітан розповів, де рибні місця, і ми швартувалися саме там. Так ми і зняли фільм, який у США отримав премію в номінації "Краща екранізація Марка Твена". До речі, з усіх фільмів зі своєю участю найбільше люблю саме цей. Я щаслива людина, що зустрів Данелія. Не всім, навіть дуже талановитим акторам, щастить знайти свого режисера. Я не знаю, що б з мене вийшло, якби я не зустрів його. До речі, один злодій у законі мені якось сказав, що якби я не став актором і співаком, то точно був би злодієм, причому з прізвиськом Артист (сміється).

— У серпні Георгію Данелію виповнилося 85. Ви його вітали?

— Звичайно, ми дуже близькі друзі. Востаннє я його бачив, коли був у Росії, в 2008 році. Я дав собі слово туди не їздити, поки не зміниться їхній уряд.

— Скажіть, це правда, що фінал "Міміно" спочатку був зовсім іншим?

— Істинна! Весь фокус був саме у фіналі, який вирізала цензура. Я не вважаю "Міміно" комедією — скоріше це філософська трагікомедія. В одній з останніх сцен, де мій герой запитує стюардесу, чи хоче вона, щоб я вистрибнув з літака, вона відповідає "ні". А Міміно стрибнув — саме це і не показали. Потім були кадри, як Міміно на дупі з'їжджає з гори і каже до товариша — мовляв, нельотна погода, довелося йти пішки. Той йому у відповідь: "У тебе штани тріснули". А Міміно відповідає: "Дурень ти... Ліворуч перед тобою Казбек, праворуч — Ельбрус, а ти втупився на мою дупу і краси не бачиш". На цьому "Міміно" повинен був закінчитися.

— Ви — майстер з розказування анекдотів. Поділіться з нашими читачами своїм улюбленим.

— Повзе по пустелі грузин. Вже ходити не може — зневоднення. Відчуває, що скоро помре. Повзе з останніх сил, повзе, раптом бачить — дерево. Підповзає – під ним стоїть жінка, перед нею — стіл з краватками. Він каже: "Дай мені води!" — "Немає води. Може, краватку купиш?" — "Води, вмираю!" — "Якщо ще можеш повзти, через 20 кілометрів буде ресторан. Повзи, там тебе і напоять, і викупають, і нагодують". І він поповз. Через три дні назад повзе, вже весь у шрамах. "Ну що, напоїли?" — "Ні, у ресторан без краватки не пустили".

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

63699.21

Bitcoin Cash (BCH)

468.01

Binance Coin (BNB)

415.94

Dogecoin (DOGE)

0.15

Ethereum Classic (ETC)

33.95

Litecoin (LTC)

90.54

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,50
49,54
50,78
27,61
51,90
49,90
50,90
27,89
53,15
51,41
51,67
27,81
53,50
51,50
51,50
28,21
53,99
52,49
53,99
28,48
56,99
54,99
54,99
28,97
56,99
54,99
54,99
28,98
57,88
54,39
54,49
28,65
58,99
56,99
55,99
28,98
-
48,90
49,01
26,98
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Вони нас підтримали
легенди спорту

ВЕЙН ГРЕЦЬКІ. Ми всі згодні, що це безглузда війна. Ми всі бажаємо всім в Україні всього найкращого та молимося за них.

ПЕЛЕ. Я надсилаю свою солідарність народу України. Я молюся і прошу Бога, щоб запанували мир, свобода та любов

ДОМІНІК ГАШЕК. Кожен дорослий у Європі добре знає, що Путін – божевільний убивця, і що Росія веде наступальну війну проти вільної країни та її народу.

ПАОЛО МАЛЬДІНІ. Ніхто не очікував побачити війну на європейській землі, ми хочемо бути на боці народу України.

КЛАУДІО ТАФФАРЕЛ. Дорогі друзі, українці! Наразі весь світ стежить, хвилюється та обурений тим, що відбувається в Україні. Бажаю, щоб на вашу землю якнайшвидше повернувся мир.

1 /2
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.16

Євро (€)

41.26

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти