Києву загрожує екологічна катастрофа через небезпечні старі батарейки – активісти

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

<p>Відпрацьовані батарейки та лампи ніде знищувати. Фото: Олена Расенко</p>

1/9

Києву загрожує екологічна катастрофа, заявляють столичні еко-активісти. За їх словами, в місті склалася критична ситуація зі збором батарейок, люмінесцентних ламп і термометрів. І хоча небайдужі громадяни продовжують їх збирати, куди подіти їх потім – ніхто толком не знає.

Тетяна Чорнооченко вже більше року координує рух по збору відпрацьованих елементів живлення. Її квартира, гараж вже давно забиті коробками і пластиковими банками, наповненими батарейками. "По інтернету досі гуляє інформація, що батарейки, старі акумулятори від мобільних, лампи і термометри нібито приймає оперативно-рятувальна служба на Жилянській. Однак ця інформація вже давно не відповідає дійсності. Ми, еко-волонтери, навіть повісили на дверях колишньої служби оголошення: несіть добро в інші пункти збору. Але кияни продовжують підкидати під уже закриті двері служби все нові і нові відпрацьовані елементи живлення. Минулого разу ми з друзями вивезли з Жилянської близько 500 кілограм такого мотлоху. Поки "розквартирували" його по своїх домівках, а що робити з ним далі – не знаємо", – каже співзасновник громадського руху "Екологічна Сотня" Тетяна Чорнооченко.

Щоб хоча б якось контролювати збір батарейок, Еко-Сотня розробила анкету, яку запропонували в інтернеті заповнити людям, готовим підключитися до добровільного руху по збору відпрацьованих елементів живлення. На сьогодні її вже заповнили більше сотні киян. Вони встановлюють в під'їздах, офісах пластикові контейнери, в які люди викидають відпрацьовані батарейки. Менше ніж за рік такими волонтерами вже зібрано майже дві тисячі кілограм елементів живлення.

Виявивши під дверима оперативно-рятувальної служби чергову порцію відпрацьованих батарейок, Тетяна звернулася до комунального підприємства "Київкомунсервіс". Ті відгукнулися і вивезли з Жилянської чергові 200 кілограм небезпечних відходів.

"Поки відвеземо батарейки до себе на склад. А далі будемо думати, куди їх подіти. На жаль, в Україні зараз немає діючих підприємств, на яких можна було б їх утилізувати. Раніше батарейки брали в Львові, проте зараз цю діяльність вони призупинили. Тому наше підприємство шукає шляхи утилізації елементів живлення за кордоном. Коли назбираємо 20 тонн батарейок – повеземо їх до Франції, якщо до того часу з міського бюджету нам виділять на це гроші", – ділиться планами начальник відділу зв'язків з громадськістю КП "Київкомунсервіс" Тетяна Назаренко.

Щоб спростити для киян збір відпрацьованих елементів живлення, в тому числі ртутьвмісних ламп і термометрів, комунальна служба розставить в одному з центральних районів столиці спеціальні контейнери. Туди мешканці Києва зможуть зносити настільки небезпечне сміття.

ЯК ЗАРАЗ УТИЛІЗУЮТЬ БАТАРЕЙКИ

На сайті міністерства екології є список фірм, які отримали ліцензію на роботи з шкідливими відходами, що містять ртуть. Однак такі фірми працюють виключно з юридичними особами і за гроші. Пункт прийому елементів живлення від фізичних осіб відсутня.

Щорічно за даними Державної митної служби, в Україну ввозиться понад 300 мільйонів батарейок, по 6-7 штук на кожного українця. Через відсутність єдиної державної системи збору батарейок, майже всі вони після закінчення терміну придатності виявляються на полігонах.

ЧОМУ НЕБЕЗПЕЧНО?

Використані батарейки, люмінесцентні лампи, акумулятори від мобільних телефонів і термометри вкрай небезпечні. Батарейки містять різні важкі метали, які навіть в невеликих кількостях можуть заподіяти шкоду здоров'ю людини. Це цинк, марганець, кадмій, нікель і ртуть. Після викидання батарейки іржавіють, їх металеве покриття руйнується, і важкі метали потрапляють у грунт і грунтові води. З ґрунтових вод ці метали можуть потрапити в річки, озера або в артезіанські води, використовувані для питного водопостачання.

Один із найнебезпечніших металів, ртуть, може потрапити в організм людини як безпосередньо з води, так і при вживанні в їжу продуктів, приготованих з отруєних рослин або тварин, оскільки цей метал має властивість накопичуватися в тканинах живих організмів. Ртуть міститься і в люмінесцентних лампах – 2,5 мг і в термометрах – в кожному 2 г. Поводження з ними вимагає крайньої обережності.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО РОЗБИЛАСЯ ЛАМПА АБО ТЕРМОМЕТР?

Для ліквідації "аварії" фахівці радять обробити те місце, де розбився ртутьвмісний предмет, розчином перманганату калію, хлористим залізом або присипати сіркою. Однак такі речовини будинку, як правило, не водяться, а марганцівка вже давно не продається в аптеках. Єдиним виходом залишається зібрати залишки розбитого предмета і добре провітрити приміщення, щоб пари ртуті випарувалися.

КУДИ ПРИНЕСТИ СТАРІ БАТАРЕЙКИ І ЛАМПИ?

• Мережа магазинів побутової хімії "Watsons"
• Мережа PlatinumBank
• Мережа компанії МТС-Україна
• АЗС "КЛО", магазин "Подорожник"
• АЗК "WOG"
• Мережа магазинів здорового харчування "І-МНЕ" / "i-mne"
• Магазини COMFY