У 8 районах Київської області триває гасіння 16 локалізованих осередків тління торфу на загальній площі понад 102 гектара. Фактично столицю оточило кільце перманентного полум'я.
Редакція "Сегодня.ua" розібралася, для чого були або можуть бути задіяні території, які охопила пожежа.
Генплан Києва
У генплані Києва 2020-го було передбачено розширення території столиці до 143 га. Всього в міську межу мали увійти 28 населених пунктів області, серед яких Козин, Чабани, Гатне, Вишневе, Вишгород, Нові та Старі Петрівці, Мощун, Горенка та інші.
З територій, на які місто повинен був розширитися, пожежі спалахнули біля села Мощун Києво-Святошинського району Київської області.
Однак згідно з новим, ще не затвердженим генпланом Києва, міська межа не повинна виходити за існуючі кордони міста. Прийняти його влада обіцяє до кінця року.
*Клікніть, щоб подивитися детальніше
Купівля землі
Земля під Києвом є однією з найдорожчих в країні. Найдорожче одна сотка коштує в Києво-Святошинському районі – $2748. За даними ДСНС, в селі Білогородка цього району зараз знаходиться один із найбільших осередків займання торфу площею 15,95 га.
Майже на $400 менше коштує сотка землі в Обухівському районі. Поблизу розташованого там села Романівка також знаходиться одна із найбільших охоплених вогнем ділянок – вогонь поширився на 8 га.
Однак найбільше страждає через палаючі торфовища район з однією з найнижчих цін на землю – Бородянський. Тут за сотку просять $926. Вогонь поширився на території біля сіл Бабинці, Нова Гребля, Берестянка, Пилиповичі. У загальній складності торф горить на майже 60 га землі.
Видобуток торфу
У Київській області знаходяться десятки родовищ торфу, який використовується як добриво для рослин і як паливо. У тому числі його використовують для твердопаливних котлів, які після підвищення тарифів на газ і електроенергію встановили багато українців.
За словами глави прес-служби облуправління ДСНС Вікторії Рубан, раніше в Київській області було кілька організацій, які видобувають торф, однак зараз видобуток практично не проводиться. "Розробки торфу в Київській області практично не ведуться. Торф в Київській області зараз майже не видобувають", – розповіла Вікторія Рубан.
Загальні запаси торфу в Київській області оцінюються в 147 810 тис тонн.
На думку директора Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, загоряння на торфовищах могли бути пов'язані з незаконним видобутком торфу на цих територіях, але довести це важко. "Такі випадки є, влітку в Чорнобилі, підозрюють, що було те ж саме. Це один із способів дістатися до ресурсу. Але ми можемо тільки припускати, довести це дуже складно", – заявив він.
Землі під охороною
Поблизу територій, охоплених пожежами на торфовищах, знаходиться декілька об'єктів заповідного фонду. У селі Старе Бориспільського району, біля якого горять 0,8 га, знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Три дуби" (площею близько 0,03 га).
Також торф горить неподалік від гідрологічного пам'ятника природи місцевого значення "Володимирова Криниця" (площею приблизно 0,03 га) в межах села Великі Дмитровичі Обухівського району.
Крім того, торфовища, що горять, примикають до ландшафтного заказника місцевого значення "Обухівський" площею 625,5 га і "Заплавний" (163 га) в Обухівському районі.
Всього, за інформацією Держекоінспекції в Київській області, заповідний фонд в регіоні складає близько 112,9 тис. га (4% загальної площі всієї області).
Скандали через землі
Частину територій, близько яких зараз палає торф, фігурували в резонансних земельних скандалах. На території ландшафтного заказника "Обухівський" в 2013 році було виявлено 126 незаконно відведених земельних ділянок, повідомила громадська організація "Національний екологічний центр України". У заказнику "Заплавний" таких ділянок виявилося 15. Всього активісти виявила приватні ділянки в кожному сьомому заказнику, причому чим ближче до Києва, тим частіше траплялися крадіжки заповідної землі.
Однак на думку Сергія Зібцева, з незаконною забудовою або приватизацією заповідної землі нинішні пожежі на торфовищах ніяк не пов'язані.
За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, торфовища можуть горіти з трьох причин: "Перша причина – удар блискавки, друга – коли горить ліс, пожежа швидко проходить, його гасить ДСНС, але в якихось місцях залишаються вугілля, які пропалюють грунт, і починається торф'яну пожежу. Ну і третій, найвірогідніший варіант – самозаймання торфовищ через те, що вони за радянських часів були зневоднені". Коли вологість торфовищ досягає 40%, вони самозаймаються. Плюс в Україні була суха осінь, літо і весна. У версію про підпал він не вірить. "Неможливо підпалити таку кількість торфовищ", – сказав експерт.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми